Творча майстерня вчителя української мови та літератури Семенової Олени Петрівни: Матеріали до конкурсу "Педагогічний досвід освітян регіону

Для перегляду відеофільму перейдіть за посиланням.

Презентація досвіду роботи Семенової Олени Петрівни.

Для перегляду презентації перейдіть за посиланням .

Відділ освіти

Березнегуватської райдержадміністрації

КУ «Березнегуватський районний методичний кабінет»

Висунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Використання інтерактивних технологій навчання на уроках української мови і літератури

Досвід роботи вчителя

української мови і літератури

Висунської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Семенової Олени Петрівни

2017

Автор: Семенова О.П., вчитель української мови і

літератури Висунської загальноосвітньої

школи І-ІІІ ступенів Березнегуватської

районної ради Миколаївської області,

освіта вища, спеціаліст вищої

кваліфікаційної категорії, «старший

учитель», стаж роботи - 18 років.

Рецензенти:Юхименко Н.Д., директор КУ «Березнегу-

ватський районний методичний кабінет»,

Ацеховська Н.А., методист КУ»Березнегу-

ватський районний методичний кабінет».

Відповідальна за випуск:

Максименко В.А., заступник директора з

навчально-виховної роботи

Висунської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Тема досвіду:

“Використання інтерактивних технологій навчання на уроках української мови і літератури”

Адреса досвіду:

Висунська ЗОШ І-ІІІ ступенів

вул. Шевченка, 6

с. Висунськ

Березнегуватський район

Миколаївська область

Телефон: 38(096)0648514

E-mail: visunskaschool@gmail.com

________________________________________________

© Семенова О.П., 2017

Зміст

1.Вступ……………………………………………3

2. Науково-методичне обґрунтування досвіду....5

3. Додатки

3.1. Інтерактивні вправи……………………….21

3.2. Розробки уроків за темою досвіду ………28

4. Список використаної літератури …………… 71

На сучасному етапі розвитку нашої держави постала проблема відродження й перебудови національної системи освіти «як найбільш важливої ланки у вихованні свідомих громадян Української держави» (Державна національна програма «Освіта»). Тому особливої актуальності набувають проблеми формування творчої особистості, виховання молодої людини як громадянина на основі оволодіння гуманістичними цінностями, нормами демократичної культури.

Перед школою стоїть мета – збудити, дати виявитися самостійним творчим силам дитини, виховати людину з широким розумінням своїх обов’язків, з незалежним високим розвиненим розумом, таку людину, яка проведе в життя свою незалежну думку. Ця людина має бути творчою та успішною. А нова школа – школою творчості та успіху.

Актуальність досвіду. Інтерактивне навчання дозволяє розв’язати одразу кілька завдань: розвиває комунікативні вміння й навички,

стимулює роботу з додатковою літературою, розвиває аналітичне мислення, вміння робити узагальнення, формує в учнів навички самооцінки та самоконтролю своєї навчальної діяльності, допомагає встановленню контактів між учасниками процесу, забезпечує виховне

завдання, оскільки змушує працювати в команді. Використання інтерактивних методів знімає нервове напруження, дає можливість змінювати форми діяльності, переключати увагу на основні питання.

Практична значущість. Інтерактивні технології сприяють формуванню вмінь та навичок, виробленню цінностей, створенню комфортних умов навчання, за яких учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність, що робить продуктивним сам процесс навчання.

Провідна ідея досвіду. Розвиток особистих здібностей учнів – розумових, комунікативних, творчих шляхом застосування інтерактивних методів навчання на уроках української мови та літератури.

Інноваційна значущість. Інтерактивні технології є інноваційними порівняно з традиційними. На сьогодні надзвичайно значущою є проблема використання педагогічних технологій, які були б зорієнтовані не лише на поповнення знань учнів, а й на розвиток умінь творчого, самостійного вирішення завдань практичного характеру, посилення інтелектуальної спроможності, пізнавальної активності школярів.

Реалізація цього завдання можлива за умови впровадження сучасних інноваційних технологій.

Науково-технічна база досвіду. Останнім часом певний внесок у теорію і практику інтеракції внесли такі науковці, як О.І. Пометун, Л.В. Пироженко у своїх роботах « Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід» і

«Сучасний урок, інтерактивні методи навчання». Неабиякий інтерес становить монографія О.І.Пометун «Енциклопедія інтерактивного навчання», у якій авторка дає узагальнену інформацію про інтерактивне навчання, тобто організацію навчально-виховного процесу шляхом постійної взаємодії всіх учнів. Також описані педагогічні умови використання інтерактивності, подається понад стоприйомів і методів створення позитивної атмосфери навчання, мотивації та актуалізації, засвоєння нових знань і формування вмінь, навичок.

Суть досвіду. Викладаючи українську мову та літературу, я ставила перед собою питання: як зробити урок не лише пізнавальним, інформативним, але й підтримувати в дітей зацікавленість предметом, бажання вчитися, зробити урок цікавим,підвищити у школярів мотивацію до навчання?Шукаючи відповідь на це питання, я дійшла висновку, що зацікавити, вмотивувати учнів до вивчення предмету можна шляхом уникнення одноманітності, шаблонності в роботі, використання таких форм, методів навчання, які збуджують пізнавальний інтерес і стимулюють самостійне мислення школярів.

Робота з дітьми щодо впровадження цього завдання полягає в тому, щоб виявити ці творчі здібності та задатки. На уроках української мови та літератури працюємо над написанням творчих диктантів, завдань, складанням та розігруванням діалогів на задану тему, створенням віршів за опорними словами або початком. Все це активізує, а також стимулює розум, надихає на творчі думки.

У ході висвітлення активних форм та методів пізнавальної діяльності не забуваю про індивідуальний підхід до кожної дитини, оскільки він сприяє підвищенню умов для продуктивної праці учнів, забезпечує формування самостійності, ініціативи, творчості. У процесі навчальної діяльності враховую рівень навчальної підготовки учнів, їх працелюбство та працездатність, темп і ритм праці, інтереси та здібності.

До активних форм та методів викладання відносяться ті,що активізують пізнавальну діяльність на уроках, спонукають кожного учня до продуктивної праці , пробуджують інтерес до вивчення предмету.

Активних форм і методів роботи на уроці багато,тому добираючи їх, орієнтуюсь на поставлену мету, цілі уроку, зміст матеріалу, рівень підготовки учнів , наявність матеріальної бази.

До активного методу можна віднести метод діалогового викладу. Це може бути бесіда , яка проводиться вчителем. Бесіда дає можливість орієнтувати учнів на аналіз, порівняння фактів та їх оцінку, виявлення важливих ознак матеріалу.

Самостійне спостереження є одним з найважливіших методів викладання. До нього належить використання посібників: колекцій графічних зображень(таблиць, малюнків).

Створення проблемних ситуацій, постановка навчальних проблем, проблемних питань- завдань - загальновизнаний шлях активізації навчання:

- Створення проблемної ситуації з метою викликання інтересу до теми уроку й проблемний виклад вчителем нового матеріалу, тобто вчитель ставить проблему, а діти намагаються її вирішити, даючи різні в тому числі і неправильні відповіді. Питання залишається відкритим, і учні намагаються знайти на нього відповідь, активно працюючи на уроці;

- Створення проблемної ситуації при розкритті одного з питань теми та її вирішення в процесі пошукової колективної бесіди.

- Створення проблемних ситуацій, які вирішуються шляхом самостійної роботи або роботи з підручником.

- Створення проблемних ситуацій шляхом постановки попередніх завдань. Для цього вчитель заздалегідь дає дітям домашнє завдання, яке підготує їх до створення й вирішення проблемної ситуації на уроці.

Важливе значення має організація дискусії навколо проблемного питання, яке спирається на життєві спостереження учнів. Велике значення в активізації процесу пізнання має самостійна робота з підручником. Організовуючи бесіду, ставлячи питання, пропоную знайти на нього відповідь у підручнику, прошу підтвердити даними з книги той чи інший висновок, висловлене зауваження.

На уроці приділяю увагу виконанню теоретичних завдань, різних видів самостійних робіт, які потребують фактичних знань та їх періодичного аналізу й узагальнення.

Самостійні роботи на уроках викликають інтерес, активізують і розвивають учнів, але потрібно ретельно поставитися до їх підбору. Для ефективного виконання робіт учнями необхідний постійний контроль та оцінювання результатів.

При організації пізнавальної діяльності на уроках можна використовую такі форми самостійної роботи: індивідуальна, фронтальна та групова.

Під індивідуальною роботою на уроці та вдома розуміється самостійну діяльність учнів з виконання спеціально підібраного для них завдання, яке відповідає навчальним можливостям кожного учня.

Фронтальна форма організації сприяє активності усього класу, оскільки учні одночасно виконують однакову, загальну для всіх роботу. Отримані результати роботи обговорюються та узагальнюються.

Важливу роль мають групові форми організації уроку. Їхня суть полягає в тому, що клас ділиться на кілька груп для вирішення конкретних навчальних задач. Кожна група отримує певне завдання і спільно виконує його під безпосереднім керівництвом вчителя або лідера.

На уроках також використовую різні види дидактичних ігор. Ігри – вправи спрямовані на вдосконалення пізнавальних здібностей. Вони є добрим засобом для розвитку пізнавальних інтересів, осмислення та вивчення навчального матеріалу. Активізація учнів в іграх – подорожах виражається в усних розповідях, питаннях, відповідях, у їх власних переживаннях та міркуваннях.

Крім традиційних форм проведення уроків, можна застосовую й такі активні форм навчання, як уроки – конференції, прес – конференції, уроки – семінари та інші.

На уроках – конференціях учня виступають з доповідями, які розкривають різні аспекти конкретної проблеми. При проведенні конференції орієнтуюсь на значний обсяг матеріалу, який повинен мати велику виховну значущість, бути цікавим і доступним для самостійного вивчення учнями .

На уроках використовую роботу з тестовим матеріалом, художньою літературою.

Широко використовується самостійна робота учнів по дослідженню різних літературних тем у вигляді рефератів та повідомлень.

Важливою складовою різнобічного виховання особистості є шкільний курс української літератури, зокрема вивчення високохудожніх полотен минулих епох і сучасності, які пробуджують у юних громадян національну свідомість, розвивають художній смак і потяг до прекрасного.

Добре усвідомлюючи роль слова у нашому житті, зокрема, його безмежні можливості в розкритті численних граней світобудови, прилученні юних до прекрасного, прагну, щоб книжка стала для учнів настійною необхідністю, духовною потребою.

Розпочавши роботу в новому класі, я відразу намагаюсь виявити читацькі уподобання вихованців, цікавлюсь, чи є в них домашня бібліотека, які книжки в ній. Якщо деякі учні ще не мають навичок самостійного читання художніх творів, то не поспішаю вести їх у бібліотеку. Ефект від цього буде незначний. спочатку потрібно пізнати цих учнів, розібратися в інтересах, зацікавленнях, уподобаннях і обов’язково в життєвій позиції кожного школяра, а вже тоді можна спрямувати його до книжки, яка б, особливо на перших порах, дещо глибше і більше різнопланово розповідала про те, чим він зараз цікавиться . З таким учнями і обговорення самостійно прочитаних книжок проводжу індивідуально. Це триває доти , доки не помічу, що учень починає зачитуватись книжками, які вже тематично відмінні від первісного уподобання. Тоді самостійно прочитані книжки обговорюються нарівні з усіма, на спеціально відведених для цього уроках, де кожен повинен поділитися своїми враженнями від прочитаного і, головне, навести аргументи, аби переконати товаришів, що цей літературний твір у художньому плані вартісний і його слід прочитати всім. Усі учні ведуть читацькі щоденники.

Важливим засобом у вихованні національної свідомості і духовності школярів є уроки народознавства. Вони дають можливість дітям, які з дитинства відлучені від родовідних джерел, відчути себе на словах, а на ділі спадкоємцями духовних скарбів. Ці уроки допомагають дітям відкрити для себе дивовижний світ народної пісні, казки, легенди, високу духовність наших предків. На таких уроках учні ознайомлюються із сучасними обрядами, традиціями, звичаями нашого народу, навчаються шанувати українську народну творчість, вчаться бути вірними батьківській хаті , маминій пісні, рідній землі.

Діти одержують завдання накреслити своє родовідне дерево, звернувшись за допомогою до найстарших у роду людей(бабусь, дідусів, прабабусь, прадідусів).

Особливістю уроків народознавства є те, що на них завжди панує атмосфера невимушеності, добровільності, близькості вчителя та учнів.

Готуючись до цих уроків, використовую різні видання з народознавства, газетні та журнальні статті, збірники пісень.

Починаючи з п’ятого класу, учні знайомляться з такими формами роботи як «асоціативний кущ», «сенкан», «ажурна пилка». Невід`ємною частиною роботи є робота в групах, парах, призначення учнів-консультантів для роботи зі школярами, які мають труднощі.

Працюючи в режимі постійних шукань та новизни, учні на моїх уроках розвивають мислення й уяву, набувають комунікативних навичок монологічного та діалогічного мовлення, виявляють творчі здібності. Уроки української мови та літератури стають бажаними, адже на них створюються поезії, казки, художні пейзажі, роздуми, інсценуються власні та авторські уривки, придумуються лінгвістичні ігри та кросворди, тестові завдання, розробляються кейс-портфоліо, портфоліо-презентації.

Нестандартні форми, ігрові елементи –необхідний напрям у вивчені української мови та літератури. Адже нестандартні форми та методи діяльності дозволяють учителю ефективно використовувати “надлишкову” активність учнів, спрямовуючи їх у корисне русло. Вони формують в учнів навички взаємодії з іншими людьми, вміння чітко формулювати й обґрунтовувати свою точку зору, вести дискусію і знаходити компромісні варіанти рішень. А, отже , на таких уроках діти готуються до самостійного життя .

Додатки

«Рушник долі»

 Яких моментів більше у житті митця: сумних чи радісних?

 А чи всі рушники одинакові? Чому?

Гронування (асоціативний кущ) є стратегією навчання, яка спонукає учнів думати вільно та відкрито з певної теми. Вона спонукає передусім на стимулювання мислення школярів про зв’язки між окремими поняттями. Гронування може бути використане як стадії актуалізації, так і на стадії рефлексії. Метод доцільно застосовувати і для підбиття підсумків вивченої теми чи розділу з української мови та літератури.

Етапи гронування:

1. Напишіть центральне слово або фразу посередині аркуша паперу на дошці.

2. Починайте записувати слово та фрази, які спадають на думку з образної теми.

3. Коли всі ідей записані на папері, встановіть там, де це можливо, зв’язки між поняттями (словами).

4. Напишіть скільки ідей, скільки дозволить час або доки вони не будуть вичерпані.

І.Франко як особистість. «Інформаційне гроно»

Даний метод розкриває критичне мислення – це складний процес пізнання, що розпочинається зі збору інформації, порівняння різних точок зору, вироблення власної думки і нових дій відповідно до поведінки.

Робота над розвитком критичного мислення має триступеневу модель: актуалізація, усвідомлення, рефлексія.

Сенкан (сенкант) – це п'ятирядковий неримований вірш, який застосовується як засіб заохочення учнів до розміркування щодо теми. Слово «сенкан» походить від французького слова «п’ять» і позначає вірш з п’яти рядків.

Правила, яких треба дотримуватися під час складання сенканів.

1. Перший рядок містить слово, яке позначає тему.

2. Другий рядок – опис теми, який складається з двох і більше слів.

3. Третій рядок називає дію, пов’язану з темою, і складається з трьох і більше слів.

4. Четвертий рядок є фразою, яка складається з чотирьох і більше слів, висловлює ставлення до теми, почуття.

5. Останній рядок складається з одного слова. Це може бути синонім, антонім чи спільнокореневе слово.

І. Франко

Вразливий, ліричний

Пише, думає, міркує

Автор прекрасних віршів

Поет

Описана система дасть можливість здобути критичне мислення учнів, показати різні точки зору на предмет чи подію; уміти враховувати різноманітні можливості школярів. Формувати риси творчої особистості.

Гарячий стілець

Мета завдання - визначити рівень засвоєння конкретного матеріалу.

Ця система роботи спрямована передусім на розкріпачення дитини, на можливість самовисловитись безпосередньо в процесі навчання, досягти найвищого результату відповідно до своїх розумових здібностей, навчитись перетворювати(свої вміння та навички) й застосувати їх у подальшому навчанні.

Наклади латку

Самостійна робота – можливість для дітей реалізувати свої вміння й навички, виявити знання, виражати власні думки у зв’язному висловлюванні різними способами.

Завдання, які потребують спостереження над мовними явищами.

Отже, така технологія навчання дозволяє під час уроку працювати із зацікавленими, не пригніченими думками про оцінку учнями, які прагнуть із максимальною віддачею використати робочий час для здобуття нових знань, умінь і навичок.

Займи позицію

Цей метод допоможе вам при обговоренні чи дискусії зі спірного питання, надасть можливість висловитися кожному, продемонструвати різні думки з теми, обґрунтувати свою позицію або навіть перейти на іншу в будь-який час, якщо аргументи протилежної сторони були переконливими. Слід використовувати дві протилежні думки, які не мають однозначної (правильної) відповіді.

Дається кілька хвилин для підготування до обґрунтування своєї позиції.

Вислуховуються різні точки зору по кілька учасників від кожної позиції (учні обираються довільно, за власним бажанням).

Вислухавши різні точки зору, запитайте чи не змінив хтось із учасників своєї думки, чи не бажає пе-рейти до іншого плакату? Якщо такі учні є, слід попросити їх обґрунтувати причини свого переходу.

Попросіть учнів назвати найпереконливіші аргументи своєї та протилежної сторони.

Правила проведення вправи, що пропонується учням:

Говорити по черзі, не переривати.

Одночасно говорить тільки одна людина.

Не сперечатися між собою. Наводити нові причини або ідеї. Будьте готові пояснити причини зміни своєї позиції.

Вислухайте аргументи й ідеї інших. Якщо вас запитають, будьте готові сказати, які аргументи або ідеї вам сподобалися найбільше.

Тема уроку: Борис Мозолевський. Поетично – прозова книга«Скіфський степ» - унікальне явище української літератури.Філософське осмислення людського буття.

Мета: поглибити відомості про життя і творчість Бориса Мозолевського – поета, письменника, вченого, історика, археолога, розкрити високий світ його поезії, допомогти учням усвідомити філософські засади поезії, розвивати вміння висловлювати своє враження від почутого, побаченого, на прикладі творчості поета формувати історичну пам’ять, плекати природне почуття національної гордості.

Обладнання: виставка творів Бориса Мозолевського, поетично – прозова книга «Скіфський степ» , монографія професора В.П.Шкварця «Борис Мозолевський. Життя і творчість», епіграф.

Епіграф уроку: І в не затишному сім світі

Тим на землі щасливий я,

Що в золотому верховітті

Зоря лишилася моя.

Борис Мозолевський

Записані слова на дошці :

Чи слід лишу , чи в забуття порину,

Надіюся , хоч, може й без надій.

Лиш ти, мій болю, ти, моя Вкраїно,

Живи в добрі , святись і молодій.

Борис Мозолевський

Хід уроку

І.Організаційний момент.

Емоційне налаштування на урок.

Слово вчителя.

Погляньте одне на одного, усміхніться . Нехай із промінчиків добра, що засяяли на ваших обличчях, і розпочнеться наш урок. А він сьогодні незвичайний.

II. Повідомлення теми, мети уроку.

І в цьому нам допоможе дерево мудрості, на якому є всі етапи уроку, а в кінці ви свої враження від уроку висловите за допомогою квітки на галявині вражень. Отож, розпочнімо роботу.

ІІІ. Вступне слово вчителя.

У кожної людини в житті є своя стихія, свій космос, де вона найповніше розкриває обдарування, дані Богом. Борис Миколайович був всебічно обдарованою натурою. В його особистості поєднався талановитий історик-археолог, допитливий і сумлінний вчений і закоханий у рідну землю поет. Недаремно друзі і прихильники його таланту іноді навіть каламбурили на кшталт, що Борис, мовляв, перший археолог серед поетів і перший поет серед археологів.

Сьогодні на уроці ми з вами спробуємо дізнатися про життя та творчість цієї обдарованої людини.

ІV. Опрацювання навчального матеріалу.

Знайомство з життям і творчістю поета.

Повідомлення учнів.

1 учень. Мозолевський Борис Миколайович народився 4 лютого 1936 року в селі Миколаївка Веселинівського району на Миколаївщині в селянській родині. Батько загинув на фронті, мати виховувала Бориса сама. Після закінчення сільської школи-семирічки Борис став вихованцем при Одеській спецшколі військово-повітряних сил. Після розформування школи був вихованцем однієї з частин ВМФ аж до вступу до військово-морського авіаційного училища в Єйську, яке не закінчив через дострокову демобілізацію.

Після демобілізації переїхав до Києва, де протягом майже 10 років працював кочегаром на заводі залізобетонних виробів і з 1958 року заочно навчався на історико-філософському факультеті Київського державного університету, який закінчив 1964 року.

2 учень. Ще у школі проявився поетичний талант Бориса, отже в Києві він продовжував писати вірші. Після закінчення університету працював з 1965 до 1968 року редактором у видавництві «Наукова Думка» у Києві, редагуючи видання археологічної тематики. Цього часу він ближче знайомиться з археологією і, в одній з експедицій, з видатним українським археологом О. І. Тереножкіним. Це знайомство на довгі роки пов'язало Бориса Мозолевського з археологією.

3 учень. Борис Миколайович мріяв зробити таку археологічну знахідку, якою би приголомшив весь світ. Сам він любив говорити: ляжу, мовляв, на курган, переночую, коні копитами б'ють, – ось там і будуть могильники із золотом і дорогоцінною збруєю. Він володів якимось надприродним чуттям на коштовності, що пролежали в товщах курганів сотні і тисячі літ.

1979 року видавництво «Наукова думка» випустило його монографію «Товста Могила», прекрасно ілюстровану й художньо оформлену. 1980 року він блискуче захистив кандидатську дисертацію; тема якої – скарби з Товстої Могили. Із 1986 року і до кінця життя Борис Мозолевський працював завідувачем відділу, потім– сектору скіфської археології Інституту археології НАНУ. У ці роки він займався проблемами етногеографії Скіфії, паралельно проводячи польові дослідження.

Борис Мозолевський опублікував 55 наукових та популярних досліджень, найвідоміші з них – монографії «Товста Могила» (1979р.), «Мелітопольський курган» (1990р.), «Скіфський степ» (1983р.).

4 учень. Перші поетичні збірки вийшли російською мовою: «Начало марта» (1963), «Шиповник» (1967), «Зарево» (1971). Потім одна за одною збірки віршів українською: «Веретено» (1980), «Кохання на початку осені» (1985), «І мить, як вік» (1986) і найпопулярніша збірка «Дорогою стріли» (1991). 1971 року був прийнятий до Спілки письменників України. Видав 8 збірок поезій, лірично-прозову повість. Він був i поетом-особистістю, i вченим-особистістю. Особистістю талановитою, багатогранною, самодостатньою.

Тим часом здоров'я Бориса Миколайовича стало швидко погіршуватися. Хвороба неухильно забирала ученого.

Борис Миколайович Мозолевський помер від тяжкої хвороби 13 вересня 1993 року. Похований на Байковому цвинтарі у Києві. 1998 року на могилі споруджено пам’ятник. Слова з його останнього вірша, викарбувані на могильній плиті:

За добро, що робив я на світі,

За усі мої муки й жалі,

Я воскресну в тридцятім столітті

І пройдусь по коханій землі.

1993 року, незадовго до його смерті, об’єднаним рішенням Інституту археології НАН України та Київської Академії Євробізнесу Борисові Мозолевському було присуджено Міжнародний диплом «Золотий скіф», який він не встиг отримати.

Учитель. Талант прагматичного дослідника скіфської давнини підсилювався щемливо ніжним почуттям чужого болю, романтичною уявою і філософським осмисленням буття. У цих всіх властивостях душі поета ви згодом переконаєтеся.

Сьогодні ми поринемо у загадковий , магічний світ його поезії. Зверніть увагу на епіграф уроку:

І в не затишному сім світі

Тим на землі щасливий я,

Що в золотому верховітті

Зоря лишилася моя.

Так, нам лишилася зоря незбагненної, глибокої, філософсько – ліричної поезії археолога – поета, який, розкопуючи кургани, весь час дотикався до вічності і, як кожна людина, думав над своїм призначенням на землі, і над смислом людського буття.

Ми сьогодні будемо читати ці дивовижні вірші. І не будемо їх «анатомувати» - робити аналіз. А просто слухатимемо, як дихає вітер історії із скіфського степу, наближує до нас листи у вічність, «написані» стародавніми скіфами – скіфські кургани.

Пам’ятаєте , що я вам казала, пропонуючи вивчити вірші напам’ять ? Так, кожен буде вчити «свій» вірш , поезію, яка на духовному рівні відповідає вашій особистості, складу вашої душі. І ще у вас було завдання: виділити із поезії рядки , які вам запали в душу .

Отож, поринаємо в давній дивний світ «кароокої Скіфії». До нас крізь вічний степ іде скіфська богиня кохання – Аргімпаса .

Аргімпаса

Місяць в травах росяних купався

Обрій материнкою пропах ,

Скіфська Афродіта – Агрімпаса-

Йшла по зачарованих степах .

Квітли очі сповнені молитви

І вуста , сотворені для мук .

Ковила їм цілувала литки ,

Зорі зерном сіялись до рук.

І по тих галявах, де ступали

ЇЇ ноги теплі і живі,

До схід сонця сходили тюльпани

І горіло кров’ю по траві.

А о тій порі, пославши свитки

І забувши січі навісні,

Скіфи спали по своїх кибитках,

Суджених голублячи вві сні.

Тільки одному всю ніч не спалося

Він під зорі вийшов і затерп.

Скіфська Афродіта – Агрімпаса-

Дивним сяйвом осявала степ.

Йшла вона крізь ніч по чистих росах,

Місяцем пронизана до дна.

У рудім розпущенім волоссі

Розцвітала квітка неземна.

І коли їх погляди зустрілись,

Тишину розкраяв довгий зойк.

Скіф відчув , як в серце входять стріли,

І звалився навзнак на пісок…

Підійшла і сіла коло нього,

Гладила холонуче чоло .

І нічого зовсім неземного

У її зіницях не було.

Жінкою б вона за ним ходила ,

Ставила на ватру казани.

Скіфенят йому понародила б

Та й чекала, як усі, з війни…

Чом же він поглянув – і загинув?-

А щоб на чуже не посягав!

Бо таки була вона Богиня.

Людям – людське. Богове – богам.

(прочитавши вірш, учениця називає рядки, які її вразили, і пояснює чому).

Учитель. Скіфи були воїнами. І зображення биту часто зустрічається на речах, знайдених в курганах. Про гідність і благородство скіфських воїнів ідеться у вірші «Сцена бою на золотому скіфському гребені».

Є.В.Черненку

Краще смерть, та смерть у славі,

Ніж безславних днів ганьба.

Шота Руставелі

Мій кінь упав , і ворог наді мною,-

Ні щит не захистить вже, ні кинджал.

Вчорашній друг, підкравшись стороною,

Ціну своїй любові показав.

Злилося все у скреготі сталевім,

До неба зойк стає на толоці,

Від жаху поховались навіть леви ,

Зіщулившись до розмірів зайців .

Століття промайнули, чи година ?-

Не буде ні століть вже, ні годин,

Ми полягли , не ставши на коліна ,

І ось іду на ворога один.

І він уже заніс холодне жало,

Та перш, ніж в серце вцілити мені,

Хай сп’є і він жаги мого кинджала,

Криваво захрипівши на коні.

За ним спішить розлючена підмога,

Мені привіт готує з-під щита .

А я один. Та ще зіниця бога.

Та ще моя священна правота.

Борис Миколайович відчував чужий біль, мав романтичну уяву і філософське осмислення буття. В 1964 році на Нікопольщині біля царського кургану Страшна Могила почалися розкопки невеликого насипу . Це було причастя Бориса Миколайовича до археології. Після важкої роботи (працювали всю ніч) розчищення могили закінчили. У гробниці лежало двоє -вельможний скіф і в його ногах молода дружина. Борису Миколайовичу пригадалося стародавнє, як сон, скіфське ім’я Опія. Роботи вистачило ще на день. Борис Миколайович був дуже втомлений. Але побачене в могилі не давало спокою, біль жінки, яка не хотіла вмирати, відчув фізично, розбурхана уява намалювала фантастичну картину.

(Читає напам’ять уривок із книги «Скіфський степ» ( с.112-115)

«…А опівночі до мене прийшла вона .

Опіє! Чого ти прийшла? Я сидів на соломі, скинутій вчора на схилі могили, і вдивлявся в зоряну далечь. Опія йшла легкою ходою, простягши до мене тремтливі руки. Довге чорне її вбрання розмежовували золоті оздоби , широкі рукава вільно спадали з рук. Мармурове обличчя дівчини було осяяне голубим мерехтінням зірок. Холодний піт побіг у мене за коміром. Я хотів закричати, але голосу, як уві сні не було. Очі Опії світилися невимовною тугою.

- Хіба ти не кликав мене ? - запитала вона, зупиняючись, і ніжні куточки губ її ледь ворухнулися від невеселої усмішки.

- Я прийшла нагадати тобі про вічність … Бачиш, упала зірка? Так само вони падали тут завжди. Ми все це помічали і розуміли. А ви вважаєте нас чомусь дикунами… Подивись у мої очі і скажи – хіба це очі дикунки ?

Вона підійшла до мене впритул і поклала мені на чоло свої льодяні долоні. Тепер я бачив тільки носки маленьких черевичків і чув калатання власного серця.

- Біля цієї ями мені накинули наголову чорну хустку і задушили. Мені так не хотілося вмирати ! Ти зрозумів це?

- Так!

- Я любила їздити по степ, варити м’ясо, мережити сорочки, співати біля нічної ватри наших сумних пісень…

- Ти не могла не вмирати ?

- Не могла.

- Ти кохала його?

- Я йому належала.

- А коли б ти не захотіла?

- Нас про це не питали .

- А коли б ти не була такою гарною?

- Мене б убили злидні або вороги.

- То ж хіба немає на цьому світі ніякого іншого шляху ?- майже крикнув я. Ледь помітне тремтіння руки Опії видало, що вона знову посміхнулася .

- Хлопчику мій, - сказала вона , і мені стало страшно – чого вона мене так називає? Але я швидко зрозумів , що вона мала на це право.

- Хлопчику мій, чи ж може бути на цьому світі щось вище , аніж світити людям? Хіба не спила я гіркого трунку свого життя до кінця? Хіба не хочеться тобі стати стократ чистішим над моєю могилою? Якого ж тобі іще шляху?

- Я кажу про боротьбу.

- Хлопчику мій, - знову сказала Опія.

- Хлопчику мій , я жила. А жити – це набагато більше, ніж просто боротися.

- У чому ж тоді полягає та вічність, про яку ти нагадувала мені?

- У тому, щоб все пам’ятати.

- Пам’ятати і терпіти ?

- Пам’ятати й вмирати свідомим того , що все , що залежало від тебе на землі , тобою зроблено.

Я підняв голову і подивився Опії в лице . Вона силкувалася посміхнутися , але блакитні очі її були повні сліз, чутливі вуста тремтіли.

Мені прийшло бажання зірватися раптом на ноги, схопити руки Опії у свої і сказати, як я чекав її, як вона мені дорога. Спокійним похитуванням голови вона зупинила мене. Коли ж я знову звів очі, Опія йшла вже геть , відходила у тремтливу пітьму, бузкові сутінки ночі, і там, де сліди її губилися на росі, біля самого обрію, підносився над землею і розвертався у небі розмитий Чумацький Шлях – біла дорога вічності…»

Учитель. Діти, у мене в руках символічна «квітка надій». Зараз я її вам передам, і ви, коротко висловлюючи свої думки одне одному, скажете, то яке ж призначення людини на землі? У чому ж сенс життя? (учні розмірковують над цими питаннями і дають відповіді). Запишіть ці слова у зошити і запам’ятайте назавжди.

Фізкультхвилинка

Ми великою Скіфією йшли, йшли , йшли.

До могили-кургану дійшли.

Потім дружно розкопали –

Пектораль знайшли.

Ось і гребінь , ось і келих ,

Ще й монети в казані .

Акінаки , скіфський лук

Та прикраси золоті .

Обряд побратимства ну-мо шанувати ,

У могутніх предків будемо приклад брати!

Учитель. Від скіфських царів залишилися царські кургани – могили семиметрової висоти, пограбовані в давнину або розкопані не так давно. У Бориса Миколайовича ці величні листи у вічність викликали особливі асоціації, притаманні чутливій, непересічній особистості.

До вашої уваги вірш «Я скіфський цар» читає сам Борис Миколайович.

(перегляд відео)

Які думки виникли у вас після прослуховування цієї поезії? (Відповіді дітей)

Учитель . 21 червня 1971 року о 14 год.30 хв. Борис Миколайович, розчищаючи долівку підземелля Товстої могили, знайшов річ, яка стала знахідкою століття – золоту царську пектораль. Це була річ небачена. Все її поле поділено на три місяцеподібні яруси. Увесь витвір виготовлений із золота 958 проби. У центрі нижнього ярусу три сцени боротьби коня з двома грифонами. На середньому ярусу – буяння рослин. Верхній ярус заповнений фігурками двох скіфів і тварин.

Борис Миколайович написав триптих «Золота симфонія пекторалі». Про кожен ярус окремий вірш .

Про нижній ярус читає вірш Мальченко Володимир.

Золота симфонія пекторалі

Грім стихав за долиною,

Зашерхав на глині.

Окрай балки Хоминої

Паслись коні гливі.

Де не візьмуться - грифони!

Впали, ніби кара!

Та й накинулись на коней ,—

Що не кінь, то й пара.

Б’ють крильми — жалю немає!

Ще й ревуть жахливо.

Що один хребет ламає,

Другий б’є в загривок.

Згасло сонце. Морок ночі

Все навкруг поглинув.

Наче сливи, кінські очі

Падали у глину.

А за північ над степами

Зайнялося світло:

У яру між черепами

Папороть заквітла.

Учитель. Робота з тлумачним словником. З’ясовуємо лексичне значення слова « гливий» . Гливий - кінь сіро – жовтої або чорно-жовтої масті.

Вірш про середній ярус « Світе мій щирий…»

Світе мій щирий, який ти чистий!

Світе прозорий, який ти гожий!

Хочеться ноги в росу вмочити

І цілувати ув очі рожі.

Світе мій дивний, світе казковий! —

Від повноти аж вгинається обрій.

Чи, може, кінь загубив підкову,

Чи світить місяць к годині добрій.

Буйно огудина переплелася.

Квіти медами течуть із огудини.

Світе, оспіваний перепелами,

Жайвором, горлицями, сорокопудами,

Сяй і слався, наш добрий світе,

Небо своє прихили над нами!

Ми твої паростки, ми твої діти,—

Будьмо ж не пасинками, а синами!

Про верхній ярус .

Облишмо чвари: настає наш час.

Закличмо тільки Гестію у свідки.

Сьогодні найсміливіший із нас

Піде шукати папороті квітку.

Хай це вбрання із білого руна

Йому в дорозі буде як молитва.

В грифонах даль, і виє звірина,

А треба йти, бо світу треба світла.

Ревтиме вій, манитиме мана,

Ще й рідний брат гостритиме сокиру.

Постануть стіни і рови без дна,—

Та треба йти, бо людям треба миру.

І раптом він до квітки не дійде,

Знеможе, схибить, звабиться, жахнеться,

Шекспір своїх сонетів не складе,

Й Гагарін із орбіти не всміхнеться.

Готуйте ж сир, шпаку і кумис!

Готуйте душі про добу новітню!

Нехай легким обранцю буде спис,

Він все пройде і принесе ту квітку,—

І зійде сонце! І відступить ніч.

І дощ напоїть землю неполиту.

І птиці розлетяться в усібіч,

Любов і мир повідуючи світу.

Учитель. Своє призначення на землі Борис Миколайович виконав – він знайшов золоту царську пектораль. Бо знайти її судилося саме йому . В цьому був сенс його життя. І він тяжко помирав усвідомлюючи, що все на землі, що від нього залежало, ним зроблено. Його місію було повністю виконано: пектораль подаровано людству, в історичній науці та нашій свідомості утвердилися знання про глибоке коріння українського народу, про наших предків часів Великої Скіфії.

Про свою закоханість у життя, у степ, про одвічну загадку буття говорить Борис Миколайович у поезії «Світає, і небо поволі згаса…»:

Світає, і небо поволі згаса.

Круг місяця тоншає срібний серпанок.

Не знаю, в степу спалахнула роса

Чи синьо засяяли очі скіф’янок.

Ще мак над могилою криком горів,

І слався туман, ніби саван печальний.

Мов білі черниці, при світлі зорі

Хилились в молитві мальовані мальви.

Що ти для мене готуєш, мій дню?

Чим розплачуся за зустріч з тобою?

Золотом скіфським? Двигтінням вогню?

Чи долею, може? Чи, може, – собою?

Учитель. Ви прочитали вірші і назвали рядки, які вас зачепили. Ці рядки не випадково запали вам у душу. Колись, вже в дорослому житті вони спливуть у вашій пам’яті, коли ви потрапите у складну життєву ситуацію, і допоможуть комусь прийняти правильне рішення, комусь зробити правильний вибір, комусь нададуть впевненості, когось змусять замислитися. І тоді ви відчуєте духовну підтримку поета, який розгадав загадку життя.

Робота в парах. Скласти сенкан про Бориса Мозолевського (1ряд- як про поета, 2 ряд – як про археолога , 3 ряд – як про громадського діяча).

Мозолевський

Талановитий, багатогранний

Роздумує, осмислює, розкопує

Працює над дослідженням скіфських курганів

Археолог

Мозолевський

Сумлінний , закоханий

Розкриває , мріє , досліджує

Йде до омріяної мети

Поет

IV.Підсумок уроку.

А зараз за допомогою квіток ви висловите своє враження від уроку на галявині вражень (червона квітка – сподобався урок, жовта – сподобався, але є деякі зауваження, хмарка над деревом мудрості – якщо урок не сподобався).

Метод «Мікрофон».

Сьогодні на уроці я дізнався…

зрозумів…

роздумував…

V. Домашнє завдання. Написати твір - роздум за поезією Б.Мозолевського «Чи може бути на цьому світі щось вище, аніж світити людям?»

Українська мова, 8 клас

Тема. Однорідні члени речення. Кома між однорідними членами речення .

Мета. Поглибити знання восьмикласників про однорідні члени речення, вивчити правила вживання коми між однорідними членами речення; розвивати вміння аналізувати ці речення, моделювати й конструювати їх відповідно до комунікативного завдання; за допомогою комунікативного завдання виховувати бажання вивчати рідну мову, виховувати шанобливе ставлення до спадщини В.О.Сухомлинського.

Тип уроку:урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції)

Обладнання :

 Девіз, записаний на дошці:

Мова – то цілюще народне джерело, і хто не припаде до нього вустами , той сам всихає від спраги .

В.О.Сухомлинський

 Опорна схема «Кома між однорідними членами речення» .

 Таблиця « Розряди сполучників» .

 Портрет В.О.Сухомлинського.

 Слова над виставкою книг: «Вивчай і шануй рідну мову» .

Хід уроку

I. Організаційний момент.

День добрий, друзі,

Ще один урок

До нас прийшов за розкладом сьогодні.

Отож озброймось книгою й пером,

Щоб знов пірнуть у мовну нам безодню.

II. Мотивація навчальної діяльності .

1. Вступна бесіда з учнями.

«Мова – то цілюще джерело, і хто не припаде до нього вустами , той сам усихає від спраги» .

Автором цих прекрасних слів є В.О.Сухомлинський, талановитий педагог, який своє серце віддав дітям і наполегливо навчав їх мови.

Як ви думаєте, чому саме під таким девізом проходитиме урок ? ( Відповіді учнів)

III. Повідомлення теми, мети уроку.

На уроці попрацюємо над важливим завданням: на основі висловів про мову, зокрема, В.О. Сухомлинського, дослідимо вживання коми у реченнях з однорідними членами. Звичайно, будь – яке дослідження – це робота копітка, вимагає часу і терпіння, тому не обмежимося одним уроком, вивчаючи цю проблему.

Тож розмістимося, діти, біля цілющого джерела мови, нап’ємося його чистої прохолодної водиці, піднесемося на одну сходинку вище і винесемо для себе належний урок.

IV. Організація пізнавальної діяльності учнів.

Вчитель. Хто ж такий В.О.Сухомлинський ?

Слово учневі – дослідникові .

(Розповідь про В.О.Сухомлинського )

IV. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок восьмикласників.

1. Робота з текстом « Це цікаво».

 Послухайте уважно текст, і визначте, до якого стилю і типу мовлення він належить, його тему та ідею, підберіть заголовок.

Таємниця мови

Надзвичайна мова наша є таємницею. У ній всі тони і відтінки, всі переходи звуків від твердих до найніжніших… Дивуєшся дорогоцінності нашої мови: в ній що не звук, то подарунок, все крупно, зернисто, як самі перли. І справді, інше слово часом дорогоцінніше самої речі.

Пригадаймо такі слова, як «оксамит», «перли», «намисто», «рушник», «хустка», «знамено». Кожне слово має свій сенс, свою красу. У мене особисто народжується велике почуття радості при згадці таких слів, як «світанок», «сонячний промінь», «веселий струмок», «голуба далечінь», «блакитна високість»… А скільки таких слів існує, і за кожним – глибинна суть і краса! Той, хто не знає рідної материнської мови або цурається її, сам засуджує себе на злиденність душі, стає безбатченком.

(В.Сухомлинський)

(Текст є зразком публіцистичного стилю мовлення, а тип мовлення, я гадаю, роздум.

З цього тексту ми бачимо ставлення автора до рідної мови).

(Ідея тексту в останніх його рядках: заклик В.Сухомлинського вивчати материнську мову, не цуратися її, щоб не бути бездуховним безбатченком).

 Який би ви підібрали заголовок ?

 Які однорідні члени, вжиті в тексті , вам запам’яталися ? Запишіть їх у зошити.

 Словникова робота.

Лексичне значення усіх слів вам зрозуміле? От, наприклад , що означає слово «оксамит»?

Оксамит – шовкова тканина з густим, низьким стриженим ворсом на лицьовому боці. Уживається слово як у прямому, так і в переносному значенні.

 Складіть словосполучення з цими словами. (Оксамитова тканина, оксамитова трава, оксамитові очі).

VI. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу.

1. Бесіда з учнями – мовознавцями

Що вивчає синтаксис ?

(Словосполучення і речення)

Яка роль речення у нашому повсякденні?

(Комунікативна, інформативна)

Що становить ядро речення?

(Граматична основа)

Які види речень ми вивчили у 8 класі ?

(Односкладні, неповні, почали вивчати речення з однорідними членами)

Які ж члени речення називаються однорідними ?

Як однорідні члени речення поєднуються між собою? Якими способами ?

(Сполучниковим зв’язком, безсполучниковим, сполучниково - безсполучниковим).

Які сполучники при цьому вживаються ?

(Сурядні єднальні, протиставні, розділові, одиничні, повторювані, парні)

2.Колективна робота з таблицею « Розряди сполучників» .

3.Розгляд опорної схеми. (Коментар учителя)

«Кома між однорідними членами речення»

4. Самостійне опрацювання матеріалу підручника.

VII. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення загальнопізнавальних і творчих умінь з теми.

1. Пояснювальний диктант

Давайте зараз простежимо на конкретних реченнях із творів В.Сухомлинського, як сполучаються однорідні члени і чи залежать від цього розділові знаки. Скласти схеми речень.

(Робота біля дошки)

Знай, бережи, збагачуй духовне надбання свого народу – рідну українську мову .

Українською мовою написані невмирущі твори Котляревського і Шевченка, Франка і Лесі Українки, Нечуя – Левицького і Коцюбинського.

Українська мова живе в прекрасних піснях та думах твого народу .

Без поваги та любові до рідного слова не може бути ні всебічної людської вихованості , ні духовної культури .

2. Гра . «Підбери пару» .

Скласти речення, простежити, чи потрібно ставити розділовий знак у реченні.

Ні світ ( ні зоря)

Ні живий ( ні мертвий)

Ні вдень (ні вночі)

Ні риба (ні м'ясо )

І сміх ( і гріх)

І сяк ( і так)

Ні в тин ( ні в ворота)

Ні собі (ні людям)

Ні пуху (не пера)

3. «У творчій лабораторії»

Скласти речення про слово, про мову, використовуючи однорідні члени речення, з’єднані сполучниковим, безсполучниковим, безсполучниково – сполучниковим зв’язком.

Вчитель. Народна мудрість говорить: «Скільки я знаю мов, стільки разів я людина».

4.Вибіркова робота

Українська мова не існує сама пособі. Вона має своє коріння, свій родовід, як і інші мови. До вашої уваги інформаційна довідка. Зверніть увагу на вживання у тексті однорідних членів речення. До якого стилю мовлення належить текст? Випишіть з тексту однорідні члени речення.

Учень. У світі налічується близько 5 – ти тисяч мов . Одні з них перебувають між собою у близькій спорідненості , інші більш віддалені одна від одної… До близькоспоріднених мов належать слов’янські (російська, білоруська, українська). Їхніми близькими родичами є решта слов’янських мов: польська, чеська, словацька, верхньолужицька, нижньолужицька, сербохорватська, словенська, болгарська, македонська… Споріднені мови об’єднуються у групи мов. Разом з тим усі мовні групи – слов’янська, германська, романська та інші належать до однієї сім’ї – індоєвропейських мов.

5. Конструктивне завдання

Закінчіть подані речення однорідними членами із сполучниками. Поясніть розділові знаки.

Вчитися треба наполегливо , ……. .

Треба багато читати з ………. .

Мене цікавлять проблеми …….. .

Зі школи виходять майбутні……….. .

VIII. Підсумки уроку.

Бесіда за питаннями :

 Однорідні члени речення часто вживаються у мовленні ? А в яких стилях ?

( Публіцистичному, науковому, розмовному )

 Яка пунктограма в реченнях з однорідними членами ?

Вчитель. А зараз переконаємося, що однорідні члени речення ще вживаються і в художньому стилі мовлення. Пригадаємо поезії про мову.

1-ша учениця

Як парость виноградної лози,

Плекайте мову. Пильно й ненастанно

Політь бур’ян. Чистіше від сльози

Вона хай буде . Вірно і слухняно

Нехай вона щоразу служить вам …

М.Рильський

2 –а учениця

Сію дитині в серденько ласку.

Сійся – родися ніжніше «будь – ласка»,

Вдячне «спасибі», «вибач» тремтливе –

Слово у серці, як зернятко в ниві.

«Доброго ранку!», «світлої днини!» -

Щедро даруй ти людям, дитино.

Мова барвиста, мова багата,

Рідна і тепла, як батьківська хата.

В.Гринько

Вчитель. І кому ж, як не нам, оберігати невмируще джерело рідної мови, щоб до нього не заростав споришем байдужості живий шлях народної культури?!

Учень.

Рідна мова

Не кожна квітка плодом проросте,

Не кожне слово за живе зачепить –

В душі відродить небо, поле, степ

І весняної ночі мрійний шепіт.

Не кожне, ні, тому шукання шал

Жене мене у нетрі словотвору.

В проміннях мови пророста душа,

І серце з серцем радісно говорить.

О мово рідна, вічна ти, як світ !

Ти, мов ковток джерельної водиці.

Гримлять громи, злітають в гору птиці,

Роса з тремтливих опадає віт,

І зір ясних окреслений політ…

О мово рідна – вічна таємнице! В.Кучерук

IX. Домашнє завдання.

Підготувати розповідь про речення з однорідними членами. Проілюструвати теоретичний матеріал прикладами, дібраними з творчої спадщини В.О.Сухомлинського.

Література

1. Васьков Ю.В. Педагогічні теорії, технології, досвід (Дидактичний аспект). –Х.: Скорпіон, 2000. – 120 с.

2. Інтерактивні технології навчання:теорія, практика, досвід: Метод. Посібник.-К.,2002.

3. Логачевська С. П. Диференціація у звичайному класі: Посібник для вчителя.-К.,: Заповіт , 1998.-336 с.

4. Освітні технології: Навч.- метод посіб. / О.М. Пєхота, А.З. Кіктенко, О.М,Любарська та ін..; за заг.ред. О. М. Пєхоти.-К.:А.С.К.,2001.-256с.

5. Основи нових інформаційних технологій навчяння: Посіб. Для вчителів /Авт.кол.;за ред. Ю.І. Машбіца.-К.:ТЗМН,1997.-264с.

6. Педагогічні технології: Навч. посібник для вузів/О.С. Падалка, А.С., Нісімчук, І.О. Смолюк, О.Т. Шпак.-К.:Українська енциклопедія ім. М.П.Бажана , 1995.-254с.

7. Перспективні освітні технології: Наук.-метод. Посібник./За ред. Г.С.Сазоненко.-К.:Гопак,2000.-560с.

8. Перспективні педагогічні технології в шкільній освіті: Навчальний посібник/За заг. Ред.. С.П. Бондар.-Рівне:Редакційно-видавничій центр «Теніс» Міжнародного університету «РЕГІ» ім. академіка С. Дем’янчука,2003.-560с.

9. Підласий І.,Підласий А. Педагогічні інновації // Рідна школа.-1996.-№12

10. Сікорський П.І. Теоретико-методологічні основи диференційованого навчання. - Львів: Каменяр,1998.

11. Сиротенко Г.О. Сучасний урок:інтерактивні технології навчання.- Х.: Видав.гр. «Основа»,2003.-78с.

12. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Науково-методичний посібник / О.І. Помитун, Л.В. Пироженко; За ред.. О.І. Пометун.-К.:А.С.К.,2004.-192с.

Творча майстерня вчителя української мови та літератури Семенової Олени Петрівни

Матеріали до конкурсу "Педагогічний досвід освітян регіону - 2017"

2 комментария: