Відділ освіти Березнегуватської райдержадміністрації
Висунська ЗОШ І-ІІІ ступенів
Досвід роботи вчителів української мови та літератури
« Тарас Шевченко -геніальний поет і мислитель»
Виявлення інтересу до прочитання творів Шевченка, глибоке дослідження його географії, життєвого і творчого шляху з метою поглиблення особистих знань та вияву поваги і любові до Кобзаревого слова.
Висунська ЗОШ I-III ступенів
2015
Кожної весни, на початку берез¬ня ми знову і знову звіряємо своє життя за Т. Шевченком. Не одне покоління українців формувало свій світогляд на його творах. Творчість Т. Шевченка є імпульсом до розуміння суті української історії, життя народу. Із упевненістю можна говорити, що «Шевченко виступає сьогодні духовним будівничим нашої держави», через сприйняття поетової спадщини народ України «національно самостверджується, морально зміцнюється, духовно очищується».
І, щоб глибше усвідомити ту веле¬тенську роль, яку відіграла ця люди¬на в житті нашого народу,вчителі та учні школи перегортають сторінки його життя, переконуючись ще раз у тому, що Шевченко — велетень, філософ, сіяч — сіяч розумного, доброго, вічного. Сьогодні ми знову і знову відкриваємо все нового і нового Шевченка, Шевченка — Великого Кобзаря
Щорічно в нашій школі вчителі української мови та літератури, класні керівники готують і проводять заходи приурочені Шевченківським дням:тематичні уроки, бесіди, літературні години,інформаційні хвилинки
«Незабутній Шевченко»,літературні читання «Вінок Кобзареві!», вечори вшанування пам’яті,усний журнал
« Наш Тарас Шевченко - Сонце України», виставки ілюстрацій до творів Т.Г.Шевченка
Благословен той день і час,
Коли прослалась килимами
Земля, яку сходив Тарас
Малими босими ногами.
Земля, яку скропив Тарас
Кращому сприйняттю особистості митця сприяють книжкові та художні виставки, експозиції, які постійно організовують вчителі української мови та літератури Семенова Олена Петрівна та Дем’яненко Надія Дмитрівна . Школярі доводять, що, звертаючись до Кобзаря, вони «причащаються вічністю», мудрішають, духовно зростають, бо Тарас Шевченко для кожного свідомого українця є символом незламності духу, справжності, патріотизму й щирої любові до України.
Діти нашої школи є постійними учасниками та призерами районних та обласних конкурсів , присвячених вивченню спадщини митця. Максименко Діана (учениця 7 класу ) зайняла І місце в ІІ(районному) та ІІІ місце в ІІІ ( обласному) етапах Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка(2013рік) ;учениця 11 класу Гнатуша Юлія створила презентацію « Шевченко – художник» (2009рік).
Учні пишуть твори, створюють презентації,малюють малюнки до творів Т.Г.Шевченка . Дитячі поетичні рядочки, юнацькі філософські роздуми захоплюють своєю неординарністю, аурою натхнення, навіяного віршами, поемами, картинами видатного українського поета й художника:
На самоті й поміж людей,
Щомиті чую рідну землю,
Не все, що грішне і святе,
Довірив я перу і пензлю.
Так, припадаючи до благодатного мистецького джерела нашого літературного генія, автори конкурсних робіт виявляють неабиякі нахили й здібності.
Вчителі ставлять перед собою мету : допомогти учням з'ясувати бачення Шевченком національної проблематики, ідейно-художніх особливостей його творів ; розвивати навички самостійної роботи з підручником, вибіркового читання, аналізу ліро-епічних творів, висловлення власної думки з порушеної проблеми; виховувати почуття національної самосвідомості, солідарності з народами, що борються за визволення від гніту.
Тарас Григорович Шевченко — велика та невмируща слава українського народу. В особі Кобзаря український народ ніби зібрав свої найкращі духовні сили й обрав його співцем своєї історичної слави і соціальної недолі, власних сподівань і прагнень.
Є в історії світової культури особистості, чия велич визначається не тільки їх літературною спадщиною, а й всією сукупністю їхньої людської творчості та громадської діяльності, самою символічністю їхнього буття, яке прориває грані епох і завойовує безсмертя.
У Висунській ЗОШ І-ІІІ ступенів у кабінетах української мови та літератури є великий пор¬трет Шевченка, обрамлений руш¬ником роботи майстрині із села, шафа з публіка¬ціями творів Кобзаря та матеріалами про нього , листуванням з нащадками митця.
Вчителі української мови та літератури разом з учнями 5-8 класів протягом кількох років листувалися з праправнуком Тараса Григоровича - Петром Харитоновичем Шевченком. До цього їх спонукала замітка в газеті Петра Харитоновича про Великого Кобзаря.
Педагоги школи формують культуру мовлення , творче мислення , уяву , пам'ять школярів під час вдумливого прочитання творів Великого Кобзаря,виховують любов до рідної мови, скарбів поетичного слова, України, пропагують творчі обдарування рідного краю, вшановують пам’ять про видатного художника слова ,патріота України - Т.Г.Шевченка.
Нема співця, о ні, він з нами,
Його пісні, йоголюбов,
Його цемісяць над садами
У сяйві тихому зійшов.
Щороку біля пам’ятника Тараса Григоровича Шевченка, встановленого на кошти громади в 1921 році,для вшанування пам’яті поета збираються учні школи, вчителі, громадськість .
У його щирому, проникливому слові, з усією силою і красою заясніла горда і волелюбна українська душа. Його заповідями жили і живуть цілі покоління українців, з його помислами співміряють свої дії громадяни нашої країни.
Тож будуймо всією громадою свій дім – у злагоді, мирі та любові. Нехай Шевченкове ім’я об’єднає нас незалежно від поглядів та переконань задля щасливого майбутнього рідного краю.
Нашому славному Кобзареві – Тарасу Шевченку належать мудрі слова, що звучать як духовний заповіт: „Учитеся, читайте! І чужому научайтесь, і свого не цурайтесь”. Саме завдяки книгам, постійному бажанню вчитися, пізнавати, і, ясна річ, природному генію, Шевченко став тим, кого ми знаємо, любимо, пишаємося, – великим поетом, філософом, художником, пророком.
У літературі кожного народу, серед її великих творців, є поети, імена яких оповиті невмирущою любов’ю і славою. Таким поетом українського народу є Тарас Шевченко. Він виступив як поет-новатор, приніс із собою в українську літературу "слово нове", новий світ поезії, неповторні образи, картини й барви, небачене раніше багатство й широчінь тем, ідей, мотивів, жанрових форм, вивів українську літературу на шлях реалізму й народності.
В дні перемог і в дні поразок,
В щасливі дні і в дні сумні
Іду з дитинства до Тараса,
Несу думки свої сумні.
Іду крізь свята і крізь будні.
Крізь глум юрби і суєту,
Ні, не в минуле, а в майбутнє
До тебе я, Тарасе, йду.
Коли в душі моїй тривога,
Коли в душі пекельний щем,
Іду до нього, до живого,
У всесвіт віршів і поем.
І в дощ, і в сніг карбую кроки,
І чую, дивлячись в блакить:
Реве та стогне Дніпр широкий,
Щоб розбудить усіх, хто спить.
Я не один іду до нього –
Ідуть до нього тисячі.
Неначе грішники до Бога
Свої печалі несучи.
І доки в римах Заповіту
Вогонь поезії не згас,
Той рух до сонця не спинити,
Бо зветься сонце те – Тарас!
Проект проведення
Тижня української літератури, присвяченого творчості Т.Г.Шевченка
Тема:Вшанування пам’яті національного генія, народного поета України Т.Г.Шевченка.
Мета:підготувати і провести Шевченківські дні у школі для учнів, батьків, вчителів, громадськості.
Обґрунтування доцільності:Організація проведення Тижня української літератури з метою вшанування пам’яті Т.Шевченка.
Завдання:
1. Розробити план проведення тижня (кожного дня).
2. Сприяти самореалізації кожного учасника, задіяного у програмі тижня.
3. Посприяти створенню емоційно-позитивного мікроклімату.
4.Забезпечити оформлення кабінету літератури, актового залу, виставки матеріалів у бібліотечному фондів, виставки творчих учнівських робіт та малюнків.
Очікуваний результат:Виявлення інтересу до прочитання позапрограмових творів Шевченка, глибоке дослідження його географії, життєвого і творчого шляху з метою поглиблення особистих знань та вияву поваги і любові до Кобзаревого слова.
Етапи впровадження
1. Підготовка до проведення тижня.
2. План проведення тижня
3. Урочиста лінійка, приурочена до дня народження Кобзаря.
4. Конкурс читців – декламаторів віршів Т.Г.Шевченка.
5. Конкурс дитячих малюнків за творами поета.
6. Шевченківські читання.
7.Заходи для учнів 1-9 класів.
8.Проведення відкритих уроків з української літератури (вивчення творчості Кобзаря із застосуванням інтерактивних методів).
9.Проведення шкільного свята "Наш пророк!".
Папка в кабінеті з зібраними матеріалами .
План проведення заходів до "Шевченківських днів"
1) Лінійка, присвячена відкриттю "Шевченківських днів"
2) Інформаційні хвилинки "Незабутній Шевченко" (1-11 класи).
Відповідальні –Семенова О.П., Дем’яненко Н.Д. ,класні керівники.
3)Оформлення школи, випуск стінгазет.
Відповідальні- Семенова О.П., Дем’яненко Н.Д. , класні керівники .
4)Літературна композиція "Наш пророк" (5,7 ,8 ,11 класи).
Відповідальна - Семенова О.П.
5)Виставка ілюстрацій до творів Тараса Шевченка "Ми тебе не забули, Тарасе!"
(1-4 класи).
Відповідальні- класні кервники 1-4 класів.
6) Літературне читання "Вінок Кобзареві" (1 ,2 класи).
Відповідальні- класні керівники 1-2 класів.
7)Конкурс віршів "Живий Шевченко" (3-4 класи).
Відповідальні- класні керівники (3-4 класів)
8) Урочисте покладання квітів до пам’ятника Т.Г.Шевченку (1-11класи).
Вшанування пам’яті Кобзаря.
Відповідальна – Семенова О.П.
9)Усний журнал «Ти з нами, Тарасе!» (2-3 класи).
Відповідальні - Семенова О.П.
10)Літературна вікторина «Пізнай поезію Т.Шевченка»(4, 7 клас).
Відповідальна- Семенова О.П.
11)Прес-конференція до дня народження Т.Шевченка « Символ свободи і єдності»( 9 клас)
12) Участь у районному конкурсі читців – декламаторів творів Т.Шевченка.
Закриття тижня. Урочиста лінійка. Нагородження.
Сценарій лінійки
приуроченої Шевченківському тижню
Ведучий 1: Шевченко прожив коротке і вкрай важке життя. Із своїх 47-и років він 24 роки був кріпаком, 17 років –невольником у засланнях, під наглядом жандармів і тільки 10 років – вільною людиною.
Ведучий2: І в цих несприятливих умовах Тарас створив свій безсмертний “Кобзар”, написав декілька томів прозових і драматичних творів, став Академіком Академії мистецтв. З його мистецької спадщини збереглося 835 творів живописуі графіки. Є дані про 270 втрачених і досі не знайдених мистецьких творів.
Ведучий 1: Тарас уже в ранньому дитинстві зіткнувся з тяжкою нуждою. Коли йому було всього 9 років - 20 серпня 1823року померла мама, а через півтори року 23 березня 1825 року помер тато. А сирітська доля завжди є вкрай гіркою.
Вірш “Не називаюїї раєм” розкаже Палій Ксенія (учениця 8 класу)
Не називаюїїраєм,
Тії хатиночки у гаї
Над чистим ставом край села.
Мене там мати повила
І, повиваючи, співала,
Свою нудьгу переливала
В свою дитину... В тім гаю,
У тій хатині, у раю,
Я бачив пекло... Там неволя,
Робота тяжкая, ніколи
І помолитись не дають.
Там матір добрую мою
Ще молодую — у могилу
Нужда та праця положила.
Там батько, плачучи з дітьми
(А ми малі були і голі),
Не витерпів лихої долі,
Умер на панщині!..
Ведучий 2: Коли Шевченкові минуло 14 років, його зробили дворовим слугою поміщика Енгельгарда і він поїхав з України. З осені 1828 року до
початку 1831 року Тарас перебував зі своїм паном у Вільні, де відвідував лекції малювання у професора університету Рустемаса. З цього періоду
зберігся малюнок Шевченка «Погруддя жінки», що свідчить про майже професійне володіння олівцем.
Ведучий 3.
Щоб мати дворового маляра, Енгельгардт у Петербурзі віддав його на 4 роки в науку до живописця Ширяєва.Там Тарас уперше почав писати вірші. Влітку 1836 він познайомився зі своїми земляками — художником Сошенком,поетом Євгеном Гребінкою, письменником Григоровичем і художником Венеціановим. 25 квітня 1838 зусиллями друзів, з доброї волі знаменитого художника Брюлова та поета Жуковського молодого поета викупили з кріпацтва.
Про цю визначнуподію нам розкаже Андрющенко Назар (учень 9 класу)
Пан Енгельгардт запросив за свого кріпака величезну суму грошей: 2500 руб.сріблом. Для викупу Тараса з кріпацької неволі було вирішено намалювати картину і розіграти її в лотерею. Вирішили, що Брюлов для цього намалює портрет поета Жуковського. Далеко не всім відомо, що лотерея розігрувалась у царській родині. Найбільш активну роль у цьому зіграла 19-літня дочка імператора Миколи І – Велика княжна Марія Романова.
За рік до цього влітку 1837 року вона здійснила велику поїздкуУкраїною. На Миколаївщині у Вознесенську були армійські вчення і маневри, де був присутній імператор Микола І, імператриця, цесаревич Олександр (майбутній імператор Олександр ІІ), та багато генералів. Україна вразила молоду княжну. Можливо, тому,вона із співчуттям віднеслась до долі молодого талановитого українця. 22 квітня 1838 року княжна Марія внесла 300 рублів за лотерею, на портрет Жуковського, що був намальований Карлом Брюловим. Інші білети лотереї купляли також члени імператорської родини, в тому числі і майбутній імператор Олександр та імператриця Марія Федорівна.Було зібрано 2500 рублів і за ці кошти Шевченка було викуплено.Пізніше,коли Велика княжна Марія стала президентом Імператорської Академії мистецтв, вона ще раз допомогла Шевченкові визволитись із заслання у 1857 році.
Ведучий 4.Почалось недовге вільне життя поета. Він навчається в Академії мистецтв, стає улюбленим учнем Карла Брюлова, пише свої перші вірші, які через три роки увійшли до його першої поетичної збірки.
До збірки ввійшло 8 творів молодого поета. Свою першу книгу Т. Шевченко назвав “Кобзар”, який видав поміщик Петро Іванович Мартос у 1840 р. До нього входило вісім творів: “Думи мої…”,“Перебендя”,“Катерина”, Тополя”, “Думка”, “До Основ’яненка”, “Іван Підкова”, “Тарасова ніч”. Тираж першого видання складав 1000 примірників.
Ведучий 1. За наступними виданнями поетичних творів Т. Шевченка також закріпилася назва “Кобзар”.На час видання другої книжки у 1844 році Т.Шевченко був уже досить популярний поет. В це видання увійшло ще
декілька поезій: „Гайдамаки”, „Причинна”, Слепая”, „Тризна”, „Микита Гайдай” та „НазарСтодоля”. Це видання мало назву „Чигиринський Кобзар”.
Вірш “Минають дні ,минають ночі..” декламує Галенко Віктор ( учень 11 класу)
Ведучий 2.: За час навчання в Академії Тараса тричі нагороджують срібною, а потім золотою медалями за малюнки з натури та живописні твори.
Ось як описували сучасники зовнішність 29-літнього Шевченка: молодий, здоровий, середнього зросту, широкоплечий, міцно збудований. Його круглее виголене обличчя було прикрашене бакенбардами, волосся вистрижене по-козацькому , але зачесане назад. Він був темний блондин, з його лиця пробивалася відвага, в темно-сірих невеликих очах світилися розум та енергія. Голос у нього був м’який, в ході й рухах – зосередження. При першій зустрічі з ним у ньому не примічалося нічого привабливого, навпаки, він здавався холоднуватий, сухий, хоч і простий, приступний.
До людей ставився спершу недовірливо і перед першим-ліпшим не відкривав своєї душі. Зате, коли пізнавав чоловіка і відкривав у нім бодай одну гарну рисочку, прив’язувався до нього, а як знаходив у тій людині взаємність, віддавався йому цілим серцем.
Помітними рисами характеру була доброта, м’якість, навіть делікатність, що суперечило його суворій масці, незвичайна простота, природність,безкористливість, навіть саможертовність. На кривду і несправедливість його серце запалювалося гнівом і вибухало, немов вулкан – тоді він міг бути і несамовиий. З бідними ділився останнім.
Ведучий 3.: Особливої гостроти набуває проблема мови. У одному з листів від 15 грудня 1839 року до брата Микити пише: ”Будь ласкав, напиши
до мене так, як я до тебе пишу не по московському, а по -нашому”. Аргументуючи своє прохання писати до нього тільки українською, Шевченко наводить куплет з поезії“Думка”:
Бо москалі чужі люде,
Тяжко з ними жити,
Немає з ким поплакати,
Ні поговорити.
Тарас Шевченко любив і знав історію рідного краю. Багато своїх віршів поет присвятив різним історичимподіям: козацькійдобі, Гайдамаччині, Коліївщині.
Послухаємо один з них.
Вірш Тараса Шевченка “Розрита могила” читає Соболенко Вікторія (учениця 9 класу)
Світе тихий, краю милий,
Моя Україно!
За що тебе сплюндровано,
За що, мамо, гинеш?
Чи ти рано до схід сонця
Богу не молилась?
Чи ти діточок непевних
Звичаю не вчила?
«Молилася, турбувалась,
День і ніч не спала,
Мали хдіток доглядала,
Звичаю навчала.
Виростали мої квіти,
Мої добрі діти,
Панувала і я колись
На широкім світі,—
Панувала... Ой Богдане!'
Нерозумний сину!
ІІодивись тепер на матір,
На свою Вкраїну,
Що, колишучи, співала
Про свою недолю,
Що, співаючи, ридала,
Виглядала волю.
Ой Богдане, Богданочку!........
Ведучий 4 .В останні роки Шевченко написав значно менше, ніж в період «Трьох літ» чи в Орській фортеці на Кос-Аралі — давалися взнаки вимуше-не семирічне мовчання, кволе здоров'я, поліційний нагляд, особисті негаразди... У 1857 р. було написано лише дві поеми — «Неофіти» і «Юродивий» (остання залишилася незакінченою); у 1858 — п'ять невеликих віршів: «Доля», «Муза», «Слава», «Сон» («На панщині пше¬ницю жала»), «Я не нездужаю, нівроку»; у 1859 — одинадцять віршів і одну поему; у 1860 — тридцять п'ять поезій; у 1861 — одну.
Але це був урочий час його генія.
Ведучий 1 .Він не тільки геніальний поет, а й талановитий художник. Здібності до малювання виявилися в нього ще з дитинства. У спогадах родини Шевченка є немало свідчень про те, що настінне народне малювання, вишивки будили в нього пристрасть до створення власних
малюнків.
Ведучий 2 .. Ці роботи були виконані Шевченком ще до навчання в Академії мистецтв. Їх відмічали члени Товариства заохочення художників. Класи цього товариства Тарас почав відвідувати після зустрічі з Сошенком. Відомо, що Шевченка було викуплено з кріпацтва за гроші, виручені від
продажу портрета Жуковського роботи Карла Брюллова. Ось він, цей портрет.
Ведучий 3 . Шевченко робить ілюстрації до своїх власних творів. Він не міг не написати портрет улюбленої героїні Катерини.
Уривок з поеми «Катерина» читає Максименко Діана (учениця 8 класу)
Кохайтеся, чорнобриві,
Та не з москалями,
Бо москалі - чужі люди,
Роблять лихо з вами.
Ведучий 4 .. Шевченко сумує за рідним краєм. Він мріє відвідати Україну.
Ведучий 1. У 1843 році поет подорожує Україною, відвідує місця, дорогі його серцю, робить замальовки. Україна постала перед поетом з усіма злиднями та гнітом, під тягарем яких стогнало
закріпачене селянство, брати, родичі Шевченка, увесь його народ. Скрізь бачив Тарас Григорович, як знущаються з кріпаків лукашевичі, трепови, тарновські та інші поміщики-кріпосники.
Ведучий 4 .. За участь у Кирило-Мефодіївському товаристві Шевченко був заарештований.
Вірш «Мені однаково..» читає Кривошей Олександр (учень 11 класу)
Мені однаково, чи буду
Я жить в Україні, чи ні.
Чи хто згадає,чи забуде
Мене в снігу на чужині -
Однаковісінько мені.
В неволі виріс між чужими,
І, не оплаканий своїми,
В неволі, плачучи, умру,
І все з собою заберу,
Малого сліду не покину
На нашій славній Україні
На нашій - не своїй землі.
І не пом'яне батько з сином,
Не скаже синові: "Молись,
Молися, сину: за Вкраїну
Його замучили колись".
Мені однаково, чи буде
Той син молитися, чині...
Та не однаково мені,
Як Україну злії люди
Присплять, лукаві, і в огні
Її, окраденую, збудять...
Однаковісінько мені.
Ведучий 1. В останні роки заслання Шевченко створив значну кількість сепій. Вони присвячені міфологічним, історичним, літературним темам, які змістом та ідейною спрямованістю були співзвучні настроям Шевченка. Вони свідчать про великі художні досягнення майстра, його блискучу техніку, широкий творчий творчий діапазон.
Ведучий 2 ."Десять літ він томився під вагою російської солдатської муштри, а для волі Росії зробив більше, ніж десять переможних армій" – таку високу оцінку творчості Шевченка дав у своїй «Присвяті» Іван Якович Франко.
Ведучий 3 ."І по десятилітнім засланні Шевченко вернувся нарешті до Петербурга, зламаний тілом, але не духом... Навіть в тих страшних роках його
муза не затихала..." – так писав Іван Франко у статті "Тарас Шевченко".) До останніх хвилин свого життя Тарас Григорович Шевченко працював у своїй майстерні при Академії мистецтв. Буквально в ній він і помер.
На фоні мелодії "Заповіту" читається уривок(Дмитренко Анна , учениця 11 класу)
Чи не покинуть нам, небого,
Моя сусідонько убога,
Вірші нікчемні віршувать,
Та й заходиться риштувать
Вози в далекую дорогу,
На той світ, друже мій...
Ведучий 4. Про Тараса знає вся Україна, що він був її батьком, заступником, голосом, виразником її інтересів. І сьогодні лине над Україною його пісня.
Інформаційні хвилинки «Незабутній Шевченко»
(1-11 класи)
Мета:
поглибити знання учнів про життя і творчість Т. Г. Шевченка;
розвивати культуру зв’язного мовлення, пам'ять, увагу, допитливість;
виховувати почуття пошани, поваги до творчості Т. Шевченка.
Роль Т. Шевченка в історії українського народу неоціненна. Якби не було Шевченка, чи жили б ми сьогодні в незалежній державі? Якби не було Шевченка, якою мовою ми б зараз розмовляли? Якби не було Шевченка, чи можна було б говорити про окрему українську націю? Тарас Шевченко ж не тільки геніальний поет, прозаїк і драматург, не тільки основоположник нової української літератури та літературної мови, не тільки геніальний художник. Його значення в житті українського народу значно більша. Влучними з цього погляду є слова Євгена Маланюка:
Не поет — бо це ж до болю мало,
Не трибун — бо це лиш рупор мас,
І вже менш за все — “Кобзар Тарас” –
Він, ким зайнялось і запалало.
Книжковий вернісаж
У літературі кожного народу, серед її великих творців, є поети, імена яких оповиті невмирущою любов’ю і славою. Таким поетом українського народу є Тарас Шевченко. Він виступив як поет-новатор, приніс із собою в українську літературу "слово нове", новий світ поезії, неповторні образи, картини й барви, небачене раніше багатство й широчінь тем, ідей, мотивів, жанрових форм, вивів українську літературу на шлях реалізму й народності. Справедливо Великого Кобзаря — народного мислителя та творця, вважають народним пророком. Не одне покоління українців формувало свій світогляд на його творах.
Літературна композиція «Наш пророк»
Мета:
- виховання любові до рідної мови, скарбів поетичного слова, України.
- вшанування пам’яті видатного художника слова,
патріота України - Т.Г.Шевченка.
- формування культури мовлення через красу й багатство рідної мови.
- пропагування творчості обдарування рідного краю.
У центрі сцени на стіні прикрашений рушником портрет Тараса Шевченка, на сцені виставка книг, в залі – газети, присвячені Кобзарю, піснями та висловами про нього.
Вступне слово вчителя.
Заходить жінка, одягнена в селянський одяг, несе запалену свічку, ставить на столик біля портрета Т. Шевченка. До неї підходить хлопчик.
Хлопчик (Бондар Є., 5 клас) Матусю, а правда, що небо на залізних стовпах тримається?
Мати ( Максименко Д., 8 клас) Так, синочку, правда.
Хлопчик А чому так багато зірок на небі?
Мати Це, коли людина на світ приходить, Бог свічку запалює, і горить та свічка, поки людина не помре. А як помре, свічка гасне, зірочка падає. Бачив?
Хлопчик Бачив, матусю, бачив. Матусечко, а чому одні зірочки ясні, великі, а інші ледь видно?
Мати Бо коли людина зла, заздрісна, скупа, її свічка ледь-ледь тліє. А коли добра, любить людей, робить їм добро, тоді свічечка такої людини світить ясно і світло.
Хлопчик Матусю, я буду добрим. Я хочу, щоб моя свічечка світила.
Мати Старайся, мій хлопчику.
Пісня « Зоре моя, вечірняя...» (Блажин Т.В.)
Зоре моя вечірняя,
Зійди над горою,
Поговорим тихесенько
В неволі з тобою.
Розкажи, як за горою
Сонечко сідає,
Як у Дніпра веселочка
Воду позичає.
Як широка сокорина
Віти розпустила...
А над самою водою
Верба похилилась;
Аж по воді розіслала
Зеленії віти,
А на вітах гойдаються
Нехрещені діти.
Ведучий (Кривошей О.,11 клас) Тарас Шевченко. З цим іменем сьогодні на планеті ідентифікується Україна та українці. І хто б ти не був, де б не жив, хто перечитає « Кобзаря », не зможе уявити своєї долі без Шевченка.
Ведуча ( Дмитренко А., 11 клас) Той, хто крізь алмазну грань Кобзаревого слова гляне у світ, той уже ніколи не спиниться в дорозі до ідеалу. Шевченко належить до найулюбленіших поетів світу.
Ведучий Як досяг, чим завоював цю славу найбезправніший солдат Російської імперії? СЛОВОМ!
Ведуча Пізнавати Шевченка – це пізнавати історію, мучитися, страждати від того, що нашу предковічну землю позбавили спокою сусіди – нероби.
Ведучий Пізнавати Шевченка – це працювати до сьомого поту і наближатися до торжества добра над злом, очиститися духовно і морально.
Ведуча Думаймо про Шевченка, живімо Шевченком, продовжуймо його безсмертя в собі та в дітях наших.
Ведучий Шевченкове свято – то кришталево чисте свічадо. 200 років минуло від того дня, коли українка – кріпачка дала світові генія, але він не віддаляється, а наближається. Тож слухаймо Кобзареве слово!
Хлопчик (Мельничук Д., 7 клас) Народився Тарас Шевченко 9 березня 1814 р. в сім’ї кріпака. Батько Григорій Іванович родом з козаків, був людиною письменною, кохався у слові Божому.
Дівчинка (Тюріна Л., 7 клас) Мати – Катерина Бойко – була натурою чутливою і люблячою. Померла рано, залишивши сиротами шестеро дітей, Тарасові тоді було 9 років.
Читець ( вірш « Не називаю її раєм...» ) Палій К.( учениця 8 класу)
Дівчинка (Чебан В. , 7 клас) Тепло материнського серця, вся розкіш материнських почуттів, - про все це переповість Тарас у віршах, баладах, поемах.
І виріс він, і кобзу взяв,
І струн її торкнувсь рукою –
І пісня дивна полилась,
Повита вічною журбою.
Хлопчик (Павелко Б.,7 клас) Залишившись без батька й матері, малий Тарас став школярем – попихачем у дяка. І хоча забаганки п’яного дяка треба було виконувати з рабською покірністю, обдарований від природи малий Тарас за два роки пройшов Граматику, Часословець і Псалтир.
Давно те діялось. Ще в школі
Таки в учителя – дяка
Гарненько вкраду п’ятака –
Бо я було трохи не голе,
Таке убоге – та й куплю
Паперу аркуш. І зроблю
Маленьку книжечку. Хрестами
І візерунками з квітками
Кругом листочки обведу
Та й списую Сковороду.
Ведуча Тарас наймитує в школі, а потім пасе громадську череду. Мине 20 років, і він з болем згадуватиме своє дитинство у вірші "Мені тринадцятий минало".
Інсценізація вірша ''Мені тринадцятий минало"
Оксана (Резніченко А.,8 клас) Чом же ти плачеш? Ох, дурненький Тарасе, давай я сльози витру. Не сумуй, Тарасику, адже кажуть, найкраще від усіх ти читаєш, ще й ,кажуть, малюєш. От виростеш і будеш малярем. Еге ж?
Тарас ( Галай А ., 5 клас) Еге ж, малярем.
Оксана І ти розмалюєш нашу хату.
Тарас Еге ж. А всі кажуть , що я ледащо і ні на що не здатний. Ні, я не ледащо. Я буду – таки малярем.
Оксана Авжеж будеш! А що ти ледащо, то правда. Дивись, де твої ягнята. Ой, бідні ягняточка, що чабан у них такий - вони ж питочки хочуть! Жени їх до води!
Оксана і Тарас вибігають.
Хор виконує « Така її доля »
Читець читає поезію « І золотої й дорогої…» (Новіцька Ю., 7 клас)
І золотої й дорогої
Мені, щоб знали ви, не жаль
Моєї долі молодої:
А іноді така печаль
Оступить душу, аж заплачу.
А ще до того, як побачу
Малого хлопчика в селі,
Мов одірвалось од гіллі,
Одно-однісіньке під тином
Сидить собі в старій ряднині.
Мені здається, що се я,
Що це ж та молодість моя.
Мені здається, що ніколи
Воно не бачитиме волі,
Святої воленьки.Що так
Даремне, марне пролетять
Його найкращії літа,
Що він не знатиме, де дітись
На сім широкім вольнім світі,
І піде в найми, і колись,
Щоб він не плакав, не журивсь,
Щоб він де-небудь прихиливсь,
То оддадуть у москалі.
Ведучий Ріс Тарас розумною, допитливою дитиною, хотів усе знати. Наслухавшись розповідей про те, що залізні стопи підпирають небо, він загорівся бажанням подивитися на них і пішов шукати. Але зустрілися добрі люди і повернули малого додому.
Ведуча Змалку в малої дитини прокинувся талант художника. Це було незвичайне дитяче захоплення. Вугіллям, крейдою чи олівцем він малював скрізь, де тільки міг: на стінах, дверях, папері. Ходив від села до села в пошуках учителя. Але важке було то навчання. Дяки-вчителі примушували носити воду, рубати дрова, робити все що завгодно, але не малювати. Так сталося , що пан Енгельгард все ж таки відсилає Шевченка на навчання до Петербурга.
Ведучий « ... Живу, учусь, нікому не кланяюсь, і нікого не боюсь, окроме Бога – велике щастя бути вольним чоловіком ...», - так писав Шевченко братові з Петербурга. Тут сталися важливі події в його житті, одна з яких – викуп. У Петербурзі пан Енгельгардт дозволив йому вчитися малювати. Вчителем Шевченка був Ширяєв, відомий в Петербурзі майстер декоративних розписів. У нього Тарас і здобув певну малярську підготовку.
Ведуча Вирішальне значення для Шевченка мала зустріч з Сошенком, на той час учнем Академії мистецтв, який перший спостеріг талант у ранніх Тарасових малюнках і розпочав справу викупу Шевченка з неволі.
Ведучий Українські та російські діячі мистецтва і літератури – Є. Гребінка, В. Жуковський, Карл Брюллов, О. Венеціанов – викупили Тараса з неволі і дали можливість талановитому юнакові вчитися в Академії мистецтв. Це сталося 25 квітня 1838 року
Ведуча Спливав третій рік, осяяний сонцем свободи. Як художник, Тарас Шевченко нагороджений трьома срібними медалями Академії мистецтв. Вперше прийшла до нього слава і як поета: тут у Петербурзі явився світові найперший
« Кобзар ». Але разом із третім спливав одинадцятий рік вимушеної розлуки з Україною. А вона, змучена і розтерзана, боліла йому і вдень, і вночі.
На самоті й поміж людей,
Щомиті чую рідну землю,
Не все, що грішне і святе,
Довірив я перу і пензлю.
Ведучий Шевченко – вартовий памяті народної. Традицію патріотичного ставлення до пам’яті національної історії ми ведемо від Тараса.
« Геній Шевченка широко розпускає крила і ударяє з великою силою в різні струни ,» - писав про період «трьох літ» І. Франко.
Читець ( Копитко С., 11 клас) читає « І мертвим, і живим і ненародженим землякам моїм, в Україні і не в Україні моє дружнє посланіє »
І смеркає, і світає,
День Божий минає,
І знову люд потомлений,
І все спочиває.
Тільки я, мов окаянний,
І день і ніч плачу
На розпуттях велелюдних,
І ніхто не бачить,
І не бачить, і не знає —
Оглухли, не чують;
Кайданами міняються,
Правдою торгують.
І господа зневажають,—
Людей запрягають
В тяжкі ярма. Орють лихо,
Лихом засівають...
А що вродить? Побачите,
Які будуть жнива!
Схаменіться, недолюди,
Діти юродиві!
Подивіться на рай тихий,
На свою країну!
Полюбіте щирим серцем
Велику руїну!
Розкуйтеся, братайтеся!
У чужому краю
Не Шукайте, не питайте
ТОГО, ЩО немає
І на небі, а не тільки
На чужому полі.
В своїй хаті своя й правда,
Ведуча Шевченко – художник не полишав надії побувати в Італії, аби краще оволодіти секретами малярства. Але невдовзі не тільки Італія, а й сама Україна залишилася мрією.
Ведучий Навесні 1847 р. за участь в Кирило – Мефодіївському братстві Шевченка заарештували і відправили до Петербурга. При арешті вилучили поему « Сон », за яку звинувачено Кобзаря в політичному злочинстві і жорстоко покарано.
Ведуча « Художника Шевченка за написання обурливих і зухвалих віршів віддати в рядові в Оренбурзький окремий корпус з правом на вислугу, зобовязавши начальство вести найсуворіший нагляд.» Тут же цар власноручно дописав : « Під найсуворіший нагляд із забороною писати і малювати».
Ведучий У Петербурзі, чекаючи вироку, написав поет 14 поезій, які потім оформить у цикл « В казематі ».
Читець ( Прокопенко О., 7 клас) читає « Садок вишневий коло хати...»
Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть,
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають ідучи дівчата,
А матері вечерять ждуть.
Сем’я вечеря коло хати,
Вечірня зірочка встає.
Дочка вечерять подає,
А мати хоче научати,
Так соловейко не дає.
Поклала мати коло хати
Маленьких діточок своїх;
Сама заснула коло їх.
Затихло все, тілько дівчата
Та соловейко не затих.
Читець ( Бабенко Є., 7 клас ) « Тече вода з-під явора».
Ведучий Важким докором лягають на душу Тарасові слова, якими він гнівно картав тих, що вірили, і , на сором, вірять в офіційну версію про те, що був єдиний російський народ, а українці та білоруси – це ті ж росіяни, тільки зіпсуті польським впливом.
Ведуча Муза зігрівала змучене серце, дарувала радість творчості. Щасливий з цього Шевченко звертається до Пресвятої Богородиці.
...Ридаю,
Молю,ридаючи:пошли
Подай душі убогій силу,
Щоб огненно заговорила,
Щоб словом пламенем взялось,
Те слово Боже і кадило,
Кадило істини.
Ведучий Свічка його життя догорала. Мрії про одруження, розраду в сімї, хатину над Дніпром залишились ілюзіями. Фізично знищений, поет відчував, що недалекий кінець.
У німій холодній майстерні, в будинку Академії мистецтв він пішов із життя. Було це 10 березня 1861 р. Але залишився його заповіт – мрії тобі, нам, українському народові.
Проскура В.( учень 8 класу) декламує « Заповіт ».
Як умру, то поховайте
Мене на могилі,
Серед степу широкого,
На Вкраїні милій,
Щоб лани широкополі,
І Дніпро, і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий.
Як понесе з України
У синєє море
Кров ворожу... отоді я
І лани і гори —
Все покину і полину
До самого Бога
Молитися... а до того
Я не знаю бога.
Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте
І вражою злою кров'ю
Волю окропіте.
І мене в сім'ї великій,
В сім'ї вольній, новій,
Не забудьте пом'янути
Не злим тихим словом.
Ведуча Багато чого змінилося з часу Шевченкового, та, на жаль, не тільки на краще. Державне дикунство й сьогодні довело до того, що могили знищують, пам’ятники культури руйнують.
Ведучий Не прийнято в ювілейні дні говорити про погане. Але чи був би радий Шевченко, коли б його вірші хвалили, та не виносили на осуд наші біди. Напевно, що ні. Від Кобзаря нам треба взяти масштабний підхід до історичноі спадщини. Бо ж поставив поет « на сторожі » коло нас слово. І треба його берегти :
Прочитайте знову
Тую славу. Та читайте
Од слова до слова,
Не минайте ані титли, ніже тії коми-
Все розберіть...
Тож виконаймо і цей заповіт Шевченка.
Читець ( Стрельченко Ю., 11 клас) декламує « Реве та стогне Дніпр широкий ...» .
Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.
І блідний місяць на ту пору
Із хмари де-де виглядав,
Неначе човен в синім морі
То виринав, то потопав.
Ще треті півні не співали,
Ніхто нігде не гомонів,
Сичі в гаю перекликались,
Та ясен раз у раз скрипів.
Ведуча І тепер, у незалежній і вільній Україні, ми можемо припадати до Шевченкових цілющих джерел, до його вічного живого слова, над яким не зависає чорна тінь потрошителів з таємними інструкціями.
Уже достигли полуниці
Росу вечірню трави п’ють,
І в ароматі медуниці
Хрущі шевченківські гудуть.
Нема співця, о ні, він з нами,
Його пісні, його любов,
Його це місяць над садами
У сяйві тихому зійшов.
І все здається, я клянуся,
Крізь сяйво місячне бліде
До мене рідний добровусий
Тарас Григорович іде…
Звучить « Молитва » Д. Павличка ( Максименко Д., 8 клас)
Отче наш, Тарасе всемогущий,
Що створив нас генієм своїм,
На моїй землі, як правда, сущий,
Бющий у неправду, наче грім.
Ти, як небо, став широкоплечо
Над літами, що упали в грузь;
Віку двадцять першого предтечо,
Я до тебе одного молюсь.
Дай нам силу ідолів знімати,
З п’єдесталів чорної олжі,
Бурити казарми й каземати,
Де виймають душу із душі.
Не введи у спокушення слави,
Вкинь за те у хижу ненависть,
Мудрості і знамено криваве
Дай нам не соромлячись носить.
Поклади нам зорі на зіниці-
Променем туди,де непроглядь.
Хай підносять очі люди ниці,
Хай в незрячих більма погорять.
Мислям нашим дай ясне поліття,
А поетам- спину,що не гнесь.
Дай нам память на тисячоліття,
Непокору і любов на днесь.
І не одпусти нам ні на йоту
Борг, забутий в клекотах забав,
Сплатимо його із крові й поту.
Тільки од лукавства нас позбав.
Да святиться слово блискавиця,
Що несе у вічну далечінь
Нашу думу й пісню. Де святиться
Між народами твоє імя.
Амінь.
План-конспект уроку з української літератури
9 клас
Тема: Т. Г. Шевченко. Поема «Кавказ».
Мета:
допомогти учням з'ясувати бачення Шевченком національної проблематики, ідейно-художні особливості поеми «Кавказ»;
розвивати навички самостійної роботи з підручником, вибіркового читання, аналізу ліро-епічних творів, висловлення власної думки з порушеної проблеми; виховувати почуття національної самосвідомості, солідарності з народами, що борються за визволення від гніту;
формувати світоглядні переконання неприйняття насильства, осуду загарбницьких воєн.
Обладнання:
• портрет письменника відповідних років,
• різні видання поеми,
• ілюстрації до неї.
Теорія літератури:
• поема,
• іронія,
• інвектива,
• сарказм.
ХІД УРОКУ
І. Організація класу
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
• Гра-змагання на кращого знавця дат, подій у житті Шевченка ( на дошці записано лише дати).
1814 р – рік народження Шевченка
1838р – викуп із кріпацтва
1840 р. – вихід «Кобзаря»
1843 р. – перша поїздка в Україну
1845 р. – закінчення Академії художеств, друга подорож в Україну
1847 р. – арешт, заслання Шевченка
1857р. – кінець заслання
1861 р. – рік смерті Шевченка
• Робота в парах. Виконання учнями клоуз-тестів.
1) Жанр твору «Гайдамаки» —...
2) «Гайдамаки» мають таку історичну основу...
3) У поемі... сюжетних ліній.
4) Головні герої поеми —...
5) Основна думка твору—...
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів
• Вступне слово вчителя.
Нарешті збулася мрія поета. Він на волі і в Україні. Займається улюбленою справою — пише, малює. Ось яким його зобразив видатний російський письменник Іван Тургенєв: «Широкоплечий, кремезний Шевченко являв суцільну постать козака... Почуття гідності у Шевченка дуже, сильне... без нього, без віри в своє покликання він неминуче загинув би. Взагалі була то натура пристрасна, широка, здушена, але не зламана долею... поет і патріот». Але чим більше приглядався Шевченко до існуючого ладу в його рідному краї, тим більше він втрачав надію на добрих, освічених панів. Став прозрівати і, замість плачу обрав своєю зброєю гострий сатиричний сміх.
І засохли мої сльози,
Сльози молодії.
І тепер я розбитеє
Серце ядом гою,
І не плачу, й не співаю,
А вию совою.
Так поет у вірші «Три літа», що дав назву цьому періоду творчості, пише про зміну свого світогляду. Гострим сатиричним пером Шевченко картає політику царського уряду не лише стосовно України, а й щодо інших країн Російської імперії. І сьогодні ми познайомимося з його поемою «Кавказ», оцінимо широту мислення письменника і глибину його громадянської мужності.
ІV. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
V. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
• Слово вчителя
Для політики російського царату характерними були загарбницькі війни, і одна із них — у 1840-1845 роках — за приєднання Кавказу.
• Дослідження учнями історичної довідки щодо написання поеми «Кавказ» (робота з підручником)
• Доповнення вчителя
Шевченко не міг на це не відгукнутися, особливо коли прийшла звістка про загибель у війні проти горців його друга Якова де Бальмена, художника, що ілюстрував «Кобзар», познайомившись влітку 1843 р., Бальмен і Шевченко щиро заприятелювали.
Як офіцер, де Бальмен мусив відбувати службу на Кавказі, хоча засуджував ту несправедливу війну, співчував народам, що захищали свою незалежність.
Товариш, воюючи в складі російської армії загинув від рук кавказців, але поет розумів, що його і тисячі інших, таких, як він, вбив саме царат., тому гнівно засудив колонізаторів у поемі «Кавказ», оспівавши мужність, волелюбність і гордість кавказьких народів, які, хоч і не перемогли, але дали гідну відсіч загарбникам. Розбурхані переживання вилилися поетичними рядками.
У поемі немає сюжету, немає героїв, окрім самого оповідача — ліричного героя. Говорячи про горців, Шевченко звертається до образу Прометея.
2. Повідомлення учня про образ Прометея. (Учень розповідає про образ Прометея в античній міфології, його використання митцями. Учитель демонструє ілюстративний матеріал)
3. Виразне читання поеми «Кавказ».
- Чим починається поема? ( похмурим пейзажем, що готує читача до розповіді про трагічні події)
4. Словникова робота
Лірична поема - великий поетичний твір, у якому розгортається широка панорама почуттів, переживань і думок героя, а епічний сюжет відсутній.
Інвектива ( з лат. нападати, лайлива промова) – пряме, найгостріше засудження певної вади.
Іронія – прихована, часто доброзичлива насмішка
Сарказм – пряма, дошкульна насмішка
• Робота в зошитах
Зміст твору:
І частина. Прометей і орел ( контрастні символи: Прометей – незламність, титанізмнароу; орел – царат, можливо асоціюється з гербом Росії)
ІІ частина. Молитва ( монолог-звернення до Бога)
ІІІ частина. Полювання на волю ( монолог колонізатора звернений до горця)
ІV частина Самовикриття російського шовінізму ( засуження священників, вони проповідували «не убий», а самі благословляли на масове вбивство і таке інше)
V частина. Яків де Бальмен ( інтимне звернення до загиблого друга) - Знайдіть явище контрасту і з якою метою воно вжите? ( «золоті»- «голі»)
5. Проблемно-пошукове дослідження. Робота з картками: пропоную учням заповнити картку
Назва твору «Кавказ»
Автор Т. Шевченко
Жанр
Тема
Ідея
Основна думка
Присвята
Історична основа
Образи
Художні прийоми
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК
1.Завдання учням.
«Розшифруйте» вислів з поеми «Кавказ», співзвучний із головною думкою твору.
(Борітеся – поборете )
Що мав на увазі автор? (Заклик народу до боротьби, революційні мотиви)
2. Проблемне запитання до учнів.
Яким є значення багаторазового повторення займенника «наша» в поемі «Кавказ»? (Це символізує, підкреслює солідарність з поневоленими народами, спільність їхньої долі з долею українців.)
3. Колективна робота.
Знайдіть в поемі «Кавказ» алюзії. (Наприклад, рядки «Ми не гішпани» натякають на те, що цар Микола І підписав трактат, у якому засуджувалися іспанці за работоргівлю неграми, тоді як у його країні дозволялося торгувати мільйонами кріпаків. Породистого собаку в Росії цінували вище, ніж кріпака. Хоча зрештою, був «проданий» і сам Шевченко.)
4. Міні-диспут.
(Учні дискутують на тему: «Чи актуальна проблематика цього твору нині?»)
5. Інтерактивна вправа «Займи позицію».
(Проводиться за темою диспуту з обґрунтуванням.)
Так Не визначився Ні
VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Інтерактивна вправа «Мікрофон».
• Продовжіть речення:
«Шевченко, який написав такі твори, здається мені людиною... »
«Урок примусив мене замислитися над тим...»
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
скласти тестові запитання до поеми «Кавказ», аналізувати
поему за частинами, висловлювати власні судження про порушені в ній проблеми.
« Ми Шевченка славить будем і ніколи не забудем!»
5 клас
Тема.Т.Г. Шевченко. Виразне читання віршів напам’ять.
Мета:за допомогою засобів виразного читання домогтися розуміння учнями ідейно – художнього змісту Шевченкових творів, усвідомлення їх багатозначності, краси й поетичної довершеності; розвивати навички виразного читання на пам’ять, акторські та ораторські здібності; виховувати естетичний смак, свідому громадянську позицію, кращі людські якості.
Урочиста лінійка. Підведення підсумків. Нагородження.
Благослови той день і час,
Коли прослалась килимами
Земля, яку сходив Тарас
Малими босими ногами…»
Тарас Григорович Шевченко... Його безсмертне ім’я і неповторні твори ось уже скільки років живуть у серцях народу, в його мріях і сподіваннях, пробуджуючи щирі й благородні почуття. Можливо, Тарас Григорович саме та людина, з якої кожен повинен брати приклад. У ці дні в нашій школі проходили заходи до Шевченківської річниці, присвячені його великому творчому шляху та неоціненному доробку Великого Кобзаря.
Уже багато років минуло з того дня, як перестало битися благородне серце геніального поета, але світлий образ Великого Тараса безсмертний, як і сам народ, що породив його.
На початку березня кожного року в нашій школі проходить Тиждень, присвячений великому сину українського народу - Т.Г.Шевченко.
Урочиста лінійка зібрала сьогодні усіх небайдужих до світлого слова Шевченкового.
Перший учень :І знову - березень... І знову линуть до нас думи геніального українського поета.... Традиційно український народ у цей весняний час звертається до постаті Тараса Шевченка, до постаті, яка у своїй величі була, є і залишиться ні з чим незрівнянною, невичерпною для людського подиву й осягнення.Роковини цієї феноменальної людини повинні спонукати всіх думаючих українців звернутися серцями до дум нашого Великого Кобзаря, якого воістину можемо сприймати як Пророка, волею Всевишнього посланого для українського народу
Другий учень:Що феномен Шевченка дарований українцям самим Всевишнім Творцем-видно неозброєним (лише не упередженим!) оком. Вистачить лише згадати про обставини, в яких він народився та жив, і порівняти із висотою, на яку піднісся його дух. Адже ні генетичні задатки, ні піклування оточення (тобто те, що ми звемо об'єктивними факторами) не причинилися до розвитку його небувалих талантів. Тут мусив втрутитися лише перст Божий!
Ведуча:Йдучи за цим покликанням, поет розгортав перед сучасниками широкі обрії, викликав глибокі думи у них. Могутня стихія любові до свого народу й батьківщини вдиралась у родини й товариства, де бував Шевченко, і
ширилася далі, передавалася наступним поколінням... Слово Шевченка живило й живить численні когорти українських митців...
І тепер, у незалежній і вільній Україні, ми можемо припадати до Шевченкових цілющих джерел, до його вічного живого слова, над яким не зависає чорна тінь «потрошителів» з таємними інструкціями.
Нема співця, о ні, він з нами,
Його пісні, йоголюбов,
Його цемісяць над садами
У сяйві тихому зійшов.
І все здається, я клянуся,
Крізь сяйво місячне бліде
До мене рідний добровусий
Тарас Григорович іде… (Читає Гирченко С., учень 4 класу)
У його щирому, проникливому слові, з усією силою і красою заясніла горда і волелюбна українська душа. Його заповідями жили і живуть цілі покоління українців, з його помислами співміряють свої дії громадяни нашої країни.
Тож будуймо всією громадою свій дім – у злагоді, мирі та любові. Нехай Шевченкове ім’я об’єднає нас незалежно від поглядів та переконань задля щасливого майбутнього рідного краю.
Список використаної літератури:
1.Вічний як народ . – К., 1998.
2. Вогненне слово Кобзаря : Літературно – критичні статті про Т.Г.Шевченка . – К. : Радянська школа , 1984 , с.248.
3.Дейч О. Тарас Григорович Шевченко . Літературний портрет . – К., 1958. – с.184.
4.Жур П. Літо перше : 3 хроніки життя і творчості Т.Шевченка. – К. : Дніпро , 1979.
5.Журавлик . Газета для дітей та дорослих.-2014.-№3(254)
6. Марко В. Поема Т. Шевченка « І мертвим , і живим …» : Контекстуально – стильовий аналіз // Дивослово . – 1997. - №5 – 6 . – с.26 – 28.
7.Мартинчук Н. Вивчення творчості Тараса Шевченка в школі..-Х.:Ранок, 2009,с.223.
8.Наливайко Д. ( Романтизм . Реалізм ) // Українська література в портретах і довідках : Давня література – література XIX ст. : Довідник / Д.Наливайко . – К. , 2000. – с.263 – 265. – с. 273 – 275.
9.Новиченко Л. Шевченко – поет , борець , людина . – К. : Дніпро , 1982 , с. 175.
10.Оліна Г.М.Духовна спадщина Кобзаря.Віртуальна екскурсія Шевченковими шляхами.//Вивчаємо українську мову та літературу.-2014.-№4-5(368-369).-с.55-65.
11.Росовецький С. Жанр бунтівний , патріотичний : Про творчість Шевченка Т.Г. // Слово і час. – 1993 . - №1. – с. 41 – 47.
12.Творчість Тараса Шевченка на уроках та виховних заходах / уклад. О.В.Маленко.-Х.: Основа , 2014,с.159
13.Скоць А. Образ кобзаря у « Кобзарі» Тараса Шевченка // Дивослово . – 1996. - №5 – 6 . – с. 8 – 12.
14.Фізер Дж. Філософія чи філо – софія Тараса Шевченка ?// Слово і час / Джон Фізер . – 1990. - №5. – с. 33 – 40.
15.Шевченко Т.Г. Кобзар . – Д., 2007 . – с. 388 . – с. 394. – с.70.
Комментариев нет:
Отправить комментарий