Досвід роботи

Опис досвіду роботи вчителя української мови 

та літератури

Висунської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів 

                    Семенової Олени Петрівни 

На сучасному етапі розвитку нашої держави постала проблема відродження й перебудови національної системи освіти «як найбільш важливої ланки у вихованні свідомих громадян Української держави» (Державна національна програма «Освіта»). Тому особливої актуальності набувають проблеми формування творчої особистості, виховання молодої людини як громадянина на основі оволодіння гуманістичними цінностями , нормами демократичної культури.

Тому перед школою стоїть мета  – збудити, дати виявитися самостійним творчим силам дитини, виховати людину з широким розумінням своїх обов’язків, з незалежним високим розвиненим розумом, таку людину, яка проведе в життя свою незалежну думку. Ця людина має бути творчою та успішною. А нова школа – школою творчості та успіху.

Діяльність учителя української мови та літератури повинна бути спрямована на створення такої системи, головна мета якої – максимальний розвиток творчих здібностей учнів.

Основними принципами в досягненні цієї мети вважаю :

·        Принцип творчої діяльності, самодіяльності та самостійності учнів.

У процесі навчання виявляємо творчі сили дитини, розвиваємо її самостійність у пошуку істини шляхом залучення до різних видів творчої діяльності. Узгоджена з віком творча діяльність сприяє підвищенню мотивації до навчальної праці, розвитку інтелекту, максимальному розвитку здібностей.

·        Принцип демократизації.

Це співробітництво педагога та учнів, відхід від авторитарного стилю.

·        Принцип гуманізації взаємин педагога та учня.

Сприйняття особистості учня, як вищої соціальної цінності, визнання його права на свободу, розвиток здібностей і виявлення індивідуальності.

Моя робота над проблемним питанням " Використання інтерактивних технологій на уроках української мови та літератури" полягає в особливостях проектування педагогічного процесу, який базується на основі раціонального поєднання елементів названих вище інноваційних технологій, традиційних засобів навчання та розвитку особистості.

Реалізація інноваційного підходу до навчання учнів дозволяє підняти на якісно новий рівень педагогічний процес, підвищити рівень навчальних досягнень, забезпечує психолого - емоційну комфортність і подальшу соціальну адаптованість школярів, готовність реалізувати особисті якості в індивідуальній чи колективній діяльності (в системі «учитель - учень», «учень - учень»).

Особливо цінним є творчий підхід  до створення системи роботи на різних етапах уроку в залежності від його типу та навчального матеріалу.

 Теоретичною основою досвіду є технологія інтерактивного навчання (Дж. Шерман, Г.Фріц, С.Ренегар, Дж. Фредерік, М.Сілберман, О.Пометун, Л.Пироженко, Т.Ремех); технологія «Метод проектів» (В.Гузєєв); технологія колективного взаємонавчання (О. Рівін), технологія проблемного навчання (Дж. Дьюі, М.Махмутов, Т.Ільїна, Г.Вернер, В.Окоп, А.Матюшкін, П.Підкасистий); технологія комп'ютерного (інформаційного) навчання (А.Єршов).

У своїй роботі я  користуюсь  такими заповідями :

·        Кожна дитина талановита.

·        Кожна дитина має право на помилку.

·        Кожна дитина має право на вільний творчий пошук.

Завданням роботи є впровадження інтерактивних методів та прийомів для того, щоб стимулювати й розвивати творчі здібності учнів, формувати творчу особистість школярів.

Робота з дітьми щодо впровадження цього завдання полягає в тому, щоб виявити ці творчі здібності та задатки. На уроках української мови та літератури працюємо  над написанням творчих диктантів, завдань, складанням та розігруванням діалогів на задану тему, створенням віршів за опорними словами або початком. Все це активізує, а також стимулює розум, надихає на творчі думки.

Видатний слов’янський просвітитель і педагог ХVІІ століття Я.А,Коменський засуджував школу свого часу за те, що вона вчить дітей дивитись на світ чужими очима, мислити чужими розумом, і вимагав розвивати здібності розуміти  речі.

Поганий учитель підносить істину, хороший вчить її шукати», - говорив А.Дістервег.

Я вважаю , що загальні уявлення про суть явищ на уроці формує вчитель. Засвоєння знань , поданих у готовому варіанті , достатнє лише для засвоєння частини навчального матеріалу . Але доведено , що це недостатньо розвиває мислення учнів, слабо формує їх самостійність , критичність, гнучкість , широту, глибину, творчий характер та інші якості , необхідні для формування  освіченої , творчої, самостійної , ініціативної людини, здатної до самовдосконалення , самоутвердження особистості.

Мислення потрібно розвивати. Мисленню потрібно вчити. А це можливо при застосуванні вчителем активних форм та методів організації пізнавальної діяльності учнів. У ході користування активних форм навчання вчитель повинен створити атмосферу відвертості й доброзичливості , в якій кожен учень повинен проявити самостійність , не боячись задавати  будь – яке питання. Вчитель не повинен поспішати оцінювати відповідь, він має допомагати  учням самим розібратися , що в ній вірно, а що ні, вчити співпереживати і надавати підтримку один одному.

Щоб робота на уроці була ефективною, викликала інтерес, бажання вчитися намагаюся  створити такі умови, щоб учень відчував упевненість в своїх силах, бачив, що він рухається  вперед.

В ході висвітлення активних форм та методів пізнавальної  діяльності не  забуваю  про індивідуальний підхід до кожної дитини, оскільки він сприяє підвищенню умов для продуктивної праці учнів, забезпечує формування самостійності , ініціативи, творчості. У процесі навчальної діяльності враховую рівень навчальної підготовки учнів, їх працелюбство та працездатність , темп і ритм праці, інтереси та здібності.

До активних форм та методів викладання відносяться ті,що активізують пізнавальну діяльність на уроках, спонукають кожного учня до продуктивної праці , пробуджують інтерес до вивчення предмету.

Активних форм і методів роботи на уроці багато,тому добираючи їх , орієнтуюсь  на  поставлену мету, цілі уроку, зміст матеріалу , рівень підготовки учнів , наявність матеріальної бази.

До активного методу можна віднести метод діалогового  викладу.  Це може бути  бесіда , яка проводиться вчителем. Бесіда дає можливість орієнтувати учнів на аналіз, порівняння фактів та їх оцінку, виявлення важливих ознак матеріалу.

Самостійне спостереження є одним з найважливіших методів викладання. До нього належить використання посібників: колекцій графічних зображень(таблиць, малюнків).

Створення проблемних ситуацій , постановка навчальних проблем, проблемних питань- завдань- загальновизнаний шлях активізації навчання. Використовую  різні:

-         Створення проблемної ситуації з метою викликання інтересу до теми уроку  й проблемний виклад вчителем нового матеріалу . тобто вчитель ставить проблему , а діти намагаються її вирішити , даючи різні в тому числі і неправильні відповіді.  Питання залишається відкритим , і учні намагаються знайти на нього відповідь, активно працюючи на уроці;

-         Створення проблемної ситуації при розкритті одного з питань теми  та її вирішення в процесі пошукової колективної бесіди.

-         Створення проблемних ситуацій , які вирішуються  шляхом самостійної роботи  або роботи з підручником.

-         Створення проблемних ситуацій шляхом постановки попередніх завдань . для цього вчитель заздалегідь дає  дітям домашнє завдання , яке підготує їх до створення й вирішення проблемної ситуації на уроці.

Важливе значення має  організація  дискусії  навколо проблемного питання , яке спирається на життєві спостереження учнів. Велике значення в активізації процесу пізнання має самостійна робота  з підручником. Організовуючи бесіду, ставлячи питання ,  пропоную знайти на нього відповідь у підручнику, прошу підтвердити  даними з книги той чи інший висновок, висловлене зауваження.

На уроці приділяю увагу  виконанню теоретичних  завдань , різних видів самостійних робіт , які потребують фактичних знань та їх періодичного аналізу й узагальнення.

Самостійні роботи на уроках викликають інтерес, активізують і розвивають учнів, але потрібно ретельно поставитися до їх підбору.

Для ефективного виконання робіт учнями  необхідний постійний контроль та оцінювання результатів.

При організації пізнавальної діяльності на уроках можна використовую такі форми самостійної роботи : індивідуальна, фронтальна та групова.

Під індивідуальною роботою на уроці та вдома  розуміється самостійну діяльність учнів  з виконання спеціально підібраного для них завдання , яке відповідає навчальним можливостям кожного учня.

Фронтальна форма організації сприяє активності усього класу , оскільки учні одночасно виконують однакову, загальну для всіх роботу . отримані результати роботи обговорюються та узагальнюються.

Важливу роль мають групові форми  організації уроку. Їхня суть полягає в тому , що клас ділиться на кілька груп для вирішення конкретних навчальних задач. Кожна група отримує певне завдання і спільно виконує його під безпосереднім керівництвом вчителя або лідера.

На уроках  також використовую різні види дидактичних ігор. Ігри – вправи спрямовані на вдосконалення пізнавальних здібностей. Вони є добрим засобом для розвитку пізнавальних інтересів, осмислення та вивчення навчального матеріалу . Активізація учнів в іграх – подорожах виражається в усних розповідях , питаннях, відповідях, у їх власних переживаннях та міркуваннях.

Крім традиційних форм проведеня уроків , можна  застосовую й такі активні форм навчання , як уроки – конференції, прес – конференції, уроки – семінари та інші.

На уроках – конференціях учня виступають з доповідями , які розкривають різні аспекти конкретної проблеми . При проведенні конференції  орієнтуюсь на значний обсяг матеріалу , який повинен мати велику виховну значущість , бути цікавим і доступним для самостійного вивчення учнями .

На уроках використовую роботу з тестовим матеріалом , художньою літературою.

Широко використовується самостійна робота учнів по дослідженню різних літературних тем у вигляді рефератів та повідомлень.

Важливою складовою різнобічного виховання особистості є шкільний курс української літератури, зокрема  вивчення високохудожніх полотен минулих епох і сучасності, які пробуджують  у юних громадян національну свідомість , розвивають художній смак і потяг до прекрасного.

Добре усвідомлюючи роль слова у  нашому житті , зокрема, його безмежні можливості  в розкритті численних граней  світобудови , прилученні юних до прекрасного ,  прагну , щоб книжка стала для учнів настійною необхідністю, духовною потребою..

Розпочавши роботу в новому класі, я відразу намагаюсь виявити читацькі уподобання вихованців, цікавлюсь, чи є в них домашня бібліотека , які книжки в ній. Якщо деякі учні ще не мають навичок самостійного читання художніх творів, то не поспішаю вести їх у бібліотеку. Ефект від цього буде незначний . спочатку потрібно пізнати цих учнів , розібратися в інтересах , зацікавленнях, уподобаннях і обов’язково  в життєвій позиції кожного школяра . а вже тоді можна спрямувати його до книжки , яка  б , особливо на перших порах , дещо глибше і більше різнопланово розповідала про те, чим він зараз цікавиться . з таким  учнями і обговорення самостійно прочитаних книжок проводжу індивідуально. Це триває доти , доки не помічу , що учень починає зачитуватись книжками ,які вже тематично відмінні від первісного уподобання. Тоді самостійно прочитані книжки обговорюються нарівні з усіма , на спеціально відведених для цього уроках , де кожен повинен поділитися своїми враженнями від прочитаного  і , головне, навести аргументи , аби переконати товаришів, що цей літературний твір у художньому плані вартісний і його слід прочитати всім. Усі учні ведуть читацькі щоденники.

Важливим засобом у вихованні національної свідомості  і духовності школярів є уроки народознавства. Вони  дають можливість дітям , які з дитинства відлучені від родовідних джерел, відчути  себе на словах, а на ділі спадкоємцями духовних скарбів. Ці уроки допомагають дітям відкрити для себе дивовижний світ  народної пісні , казки, легенди, високу духовність наших предків. На таких уроках учні ознайомлюються із сучасними обрядами , традиціями, звичаями нашого народу, навчаються шанувати  українську народну творчість, вчаться бути вірними батьківській хаті , маминій пісні, рідній землі.

Діти одержують завдання накреслити своє родовідне дерево, звернувшись за допомогою  до найстарших у роду  людей(бабусь, дідусів, прабабусь, прадіду сів).

Особливістю уроків народознавства є те , що на них завжди  панує атмосфера невимушеності , добровільності, близькості вчителя та учнів.

Готуючись до цих уроків , використовую різні видання з народознавства , газетні та журнальні статті , збірники пісень.

 Починаючи з п’ятого класу, учні знайомляться з такими формами роботи як «асоціативний кущ», «сенкан», «ажурна пилка». Невід`ємною частиною роботи є робота в групах, парах, призначення учнів-консультантів для роботи зі школярами, які мають труднощі.

Працюючи в режимі постійних шукань та новизни, учні  на моїх уроках розвивають мислення й уяву, набувають комунікативних навичок монологічного та діалогічного мовлення, виявляють творчі здібності. Уроки української мови та літератури стають бажаними, адже на них створюються поезії, казки, художні пейзажі, роздуми, інсценуються власні та авторські уривки, придумуються лінгвістичні ігри та кросворди, тестові завдання, розробляються кейс-портфоліо, портфоліо-презентації.  

Результативність роботи з учнями

•         Семенова А. - переможець (ІІІмісце)  в конкурсі на кращий твір “Людина та ліс “ в рамках Всеукраїнської акції “Майбутнє лісу в твоїх рукаї”, 2010 рік

•         Максименко Д. – переможець (ІІІмісце)  обласного етапу конкурсу імені Т.Г.Шевченка ,2011 рік

•         Максименко Д. – переможець Імісце) районного етапу конкурсу ім. Петра Яцика, 2012 рік

•         Новіцька Ю.-переможець (ІI місце) районного етапу конкурсу ім. Петра Яцика,  2013 рік

•         Максименко Д. – переможець (ІІІ місце) районного етапу конкурсу ім. Петра Яцика, 2013 рік

•         Резніченко А. – переможець (ІІІ місце) на районній олімпіаді з української мови та літератури, 2013 рік

На сьогодні мої учні працюють у школах , навчаються в педагогічних університетах за спеціальністю вчитель української мови та літератури , вчитель початкових класів.

Нестандартні форми, ігрові елементи –необхідний напрям у вивчені української мови та літератури . Адже нестандартні форми та методи діяльності дозволяють учителю ефективно використовувати  “надлишкову” активність учнів , спрямовуючи їх у корисне русло . Вони формують в учнів навички взаємодії з іншими людьми , вміння чітко формулювати й обґрунтовувати свою точку зору , вести дискусію і знаходити компромісні варіанти рішень . А , отже , на таких уроках діти готуються до самостійного життя .



Брошура з презентації досвіду роботи Семенової О.П.

Перейдіть за посиланням для перегляду 

 https://drive.google.com/file/d/0BwlmG_hTfkERS2M3cU02QVBCVFE/view?usp=sharing